Національний природний парк «Синевир».

Національний природний парк «Синевир».

Для збереження чарівного творіння природи – Синевирського озера – у 1974 році було організовано ландшафтний заказник державного значення «Синевирське озеро», а через три роки професор С. М. Стойко обґрунтував спочатку створення ландшафтного, а згодом — національного парку, який було створено у 1989 році.

Не минуло й року від часу створення, як лиха доля спіткала територію парку і залишила гірку сторінку в його історії. Внаслідок шквального смерчу, що пронісся 19 грудня 1989 року над гірським масивом Горгани, за лічені секунди були знищені паркові деревостани на площі близько 1500 га. Тому в перші 8 років становлення парку він функціонував як типовий лісокомбінат, основна діяльність якого була спрямована на ліквідацію наслідків стихії.

Тепер площа природного парку становить 40 696 гектарів, з них 5807 га відведено під заповідну зону. Його протяжність із півночі на південь – 30 км, а зі сходу на захід – до 20 км. Висота над рівнем моря від 530 до 1719 метрів.

Парк призначений для збереження особливо цінних природних комплексів Східних Карпат, організації туризму та відпочинку, проведення наукових досліджень і пропаганди екологічних знань. У парку створено три туристичні маршрути, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано 6 екологічних та науково-пізнавальних стежок, розроблені кінні та веломаршрути.

Національний парк знаходиться у межах Вододільно-Верховинської області Карпат (Горганах). Природні умови парку є типовими для Горган — одного з найвеличніших гірських масивів, геологічні відклади якого охоплюють діапазон часу від верхньої крейди до олігоцену.

Навіть важко уявити собі, що ця місцевість у межах Вододільно-Верховинської геоморфологічної області колись була морським дном, а нині уособлює переважно два характерних ландшафти: низькогірні флішеві крутосхилі хребти з бурими гірсько-лісовими та дерново-буроземними щебенюватими ґрунтами, і середньогірські давньольодовикові флішеві крутосхилі хребти з полонинами, бурими гірсько-лісовими щебенюватими та гірсько-торф'яно-буроземними ґрунтами.

Висота поверхні над рівнем моря становить від 530 до 1719 метрів, найвищими вершинами тут є Стримба (1719 м н.р.м.) та Негровець (1707 м). Характерною особливістю гір є наявність великих кам'янистих розсипів, що називаються в народі «греготами». Крім них, представлені всі типи рельєфу — від полонинного до річково-долинного.

Територія парку займає верхню частину водозбору р. Тереблі з її численними притоками, озерами Синевир (4,2 га) та Озірце, штучними водосховищами (клаузами). В долині р. Теребля має русло 25-30 м завширшки, середню глибину 0,7-1,5 м і швидкість течії близько 18 км/год. Найбільші притоки Тереблі — річки Слобода, Ростока, Озерянка, Герсовець, Сухар, Квасовець, Чорна Ріка та ін. На території парку знаходяться болота зі сферичною поверхнею — Глуханя (17,0 га) та Замшатка (2,8 га).

Клімат на території парку змінюється від помірно-вологого в долинах до холодно-вологого у високогір'ї. Середня температура липня становить близько +13°С, січня -4-6°С. Середньорічна кількість опадів сягає 1310 мм. Теплий період року характеризується частими зливами, майже щороку восени і навесні виникають сильні повені, іноді навіть катастрофічні, взимку часто спостерігаються сильні снігопади.

Хоча район парку давно освоєний людиною, тут ще збереглося чимало незайманих пралісів з багатими флорою і фауною. Рослинний світ тут різноманітний, основними типами рослинності є смерекові і букові ліси та луки.

У флорі природного парку налічується 890 видів судинних рослин, 24 види мохоподібних, 460 видів водоростей, 151 вид лишайників. Тут зростає 154 види справжніх грибів. У парку охороняється 45 видів рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України. Серед них — арніка гірська, плаун річний, холодок коротколистий, меч-трава болотна, баранець звичайний, тис ягідний, сосна кедрова європейська, лунарія оживаюча, журавлина дрібнолиста та інші види.

До Зеленої книги України занесено 9 рідкісних рослинних угруповань, в основному відкритих та смереково-рідколісних оліготрофних боліт, яворових і сіровільхових лісів та гірськососново-сфагнового криволісся.

Тваринний світ національного природного парку «Синевир» різноманітний і представлений типовими видами фауни Українських Карпат. У фауні парку відмічено 170 видів хребетних: 1 вид круглоротих, 19 видів риб, 12 — земноводних,7 — плазунів, 89 — птахів та 42 — ссавців, а з безхребетних 72 види павукоподібних, 258 видів комах, 31 вид багатоніжок.

Із ссавців тут можна зустріти оленя благородного, ведмедя бурого, косулю, дикого кабана, вовка, лисицю та інші види, з яких найбільш рідкісними стали бурозубка альпійська, кутора мала, горностай, борсук, кіт лісовий, рись. Рідкісними видами птахів є глухар, орел-беркут, лелека чорний, завирушка альпійська, пугач, змієїд, плазунів — гадюка звичайна та карпатські ендеми: саламандра плямиста, тритони карпатський і альпійський. Всього з фауни природного парку до Червоної книги України занесено 41 вид, а до Європейського червоного списку — 9 видів, серед яких вовк, бурий ведмідь, чернівець непарний, мурашка руда лісова та ін.

10:21
Нет комментариев. Ваш будет первым!