Роль зелених деревних насаджень

Тип статьи:
Авторская


Учениця 10 класу

ЗОШ І-ІІІ ступенів №20

Нестерець Віра

Керівник Черкащенко І.І.,

учитель біології, директор ЗОШ

І-ІІІ ступенів № 20 м. Торецьк

Роль зелених деревних насаджень

в очищенні повітря міста Торецька,

зниженні рівня захворюваності та збільшенні тривалості життя

Як відомо наявність у повітрі промислового пилу, продуктів згорання та шкідливих сильнодіючих отруйних речовин створює загрозу здоров’ю та життю людей, призводить до виникнення різних захворювань, у тому числі хронічних, веде до скорочення тривалості життя. Вміст у повітрі хлору, оксидів азоту та сірки сприяє випаданню кислотних дощів, що впливає на врожайність та на тривалість життя людей. Тож постають питання: чи залежить здоров’я людини від зелених насаджень? За рахунок чого відбувається очищення повітря? Яку роль відіграють у цьому процесі зеленні насадження?

Відповіді на ці питання ми отримали, досліджуючи роль зелених насаджень у покращенні екологічної ситуації та атмосфери м. Торецька.

Метою роботи було вивчення видового та вікового складу їх біологічних особливостей та з’ясування ролі деревних насаджень у покращенні екологічного стану атмосфери та впливу на здоров’я людини.

Опрацювавши науково – методичну літературу і провівши практичні дослідження, ми з’ясували, що санітарно-гігієнічні функції зелених рослин полягають у тому, що в період вегетації вони поглинають вуглекислий газ із повітря і виділяють кисень.

Встановлено, що 1га дорослого лісу у світлу добу за 1 годину поглинає у середньому 8 кг вуглекислого газу. Таку кількість вуглекислого газу виділяють протягом року 200 людей.

Найбільшу кількість кисню продукують молоді швидкоростучі листяні породи: осика, береза, дуби, тополі. Так, на досліджуваних ділянках тополі, що становлять 38% від загальної кількості зелених насаджень, виділяють у 7 -10 разів більше кисню ніж інші породи дерев.

Кількість атмосферного кисню визначається ступенем іонізації. Збільшення іонізації повітря сприяє активізації дихальних ферментів, посилює біоструми мозку та збільшує вміст кисню у крові, знижує в ній рівень цукру та фосфору, у результаті чого зникає стомленість, покращується самопочуття і настрій людини.

Ефективними в очищенні повітря від газоподібних домішок є листяні та змішані, хвойно –листяні деревостої. Вони поглинають і накопичують у листках і у хвої багато шкідливих для людини речовин, які викидаються в атмосферу промисловими підприємствами і транспортом.

Розглянемо за таблицею № 1 класифікацію видів рослин за ступенем газопоглинаючої функції та їх наявність на досліджуваних ділянках:

Найбільш

газопоглинача

% на ділянці

Менш

газопоглинача

% на ділянці

Мало

поглинаючі

% на ділянці

Тополя

38

Береза

25

Клен

25

Усі зелені насадження протягом життя виділяють леткі речовини, у тому числі бактерицидні, фітонцидні, які згубно впливають на комах, бактерії та мікроорганізми.

Порівняймо різні види деревних насаджень нашого міста за ступенем фітонцидності та наявності на досліджуваних ділянках ( табл..№ 2)

Найбільш фітонцидні

%

Сильно фітонцидні

%

Середньо фітонцидні

%

Дуб

0,2

Береза

2

Горобина

7

Клен гостролистий

25

Сосна

5

Бузок

1

Ялівець

3

Фітонциди, які виділяють сосна, ялина, тополя та дуб, значно знижують або повністю припиняють ріст і розвиток кишкової палички. Виділення дуба та тополі згубно діють на дизентерійні мікроби; сосни – на туберкульозну паличку. Разом з тим фітонциди здійснюють благотворний вплив на серцево – судинну і нервову симпатичну систему, активізують важливі фізіологічні процеси організму.

Зелені насадження затримують від 21 до 86% пилу і знижують забруднення повітря мікроорганізмами на 19- 44%. Цю здатність вони зберігають і в безлистяному стані (зимовий період). У цей час запиленість повітря під кронами зменшується до 40%. Фільтруюча здатність рослин залежить від їх породи. Шерсткі листя затримують пил більше, ніж гладенькі. Найбільшу пилозахисну здатність мають дубові та соснові насадження, які займають на території нашого міста Торецька і навколо нього приблизно 20 -25 га, а на досліджуваних ділянках: дуб -02%, сосна- 5%.

Шкідливим фактором виробництва є рівень шуму. Шум – одна із форм фізичної дії середовища, яка безпосередньо впливає на самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес, людина стає дратівливою та пригніченою. Для захисту від шуму необхідно знижувати його рівень. Для цього використовують зелені насадження, шумозахисні смуги будинків та споруд, які виконують функції поглинання та відображення звукових хвиль. Завдяки цьому знижується рівень шуму. Найбільшу шумопоглинаючу здатність мають такі листяні породи: дуб, клен гостролистий, липа, тополя та береза.

Можемо зробити наступні висновки:

1. Оточуючі нас парки та сквери – «надбудівники» відчуттів, регулятори настрою.

Встановлено суттєвий психологічний вплив, який здійснює на людину навіть форма і кольорова гамма листя деревних насаджень. Деревні рослини з широкою кроною і синюватим та сріблястим відтінком листя мають заспокійливу дію, з циліндричною кроною створюють святковий настрій, а з пониклою — налаштовують на роздуми та смуток.

Усе це лежить в основі декоративності та сприйняття рослин як елемента садової архітектури.

2. Зелені рослини виконують санітарно – гігієнічну функцію.

3. Знижують рівень шуму.

Отже, величезною є роль зелених деревні насаджень в очищенні повітря нашого міста, це приводить до зниження рівня захворюваності та збільшення тривалості життя.

Література.

1. Котлова Н., Гречко Н., Оцінка декоративності//Квіткарство.-1969.-10.-с. 11-12.

2. Проскурякова Г. Тополь//Наука и жизнь.- 1988.-№2. – с. 158-160.

3. Пастернаков П.С. Справочник лесовода. – К.: Урожай, 1990 .- 295 с.

4.Екологія Дзержинська: проблеми сьогоднішнього дня та шляхи їх вирішення// матеріали міської учнівської конференції.- Дзержинськ, 2005.-71-с.

Нет комментариев. Ваш будет первым!