Квітуча щкільна планета

Тип статьи:
Авторская

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ І.

Історія розвитку кімнатного рослинництва………………………..…………...5

Розділ ІІ

Кімнатні рослини в нашому житті……………………………………………….7

Розділ ІІІ

Декоративні рослини кімнатного озеленення школи………………………..15

3.1 Перелік найбільш вживаних декоративних рослин кімнатного озеленення………………………………………………………………………..15

3.2 Біолого-екологічна характеристика окремих цінних кімнатних рослин, розведення та догляд за ними…………………………………………………17

Розділ ІV

Народно-господарське значення декоративних кімнатних рослин………….27

Практичне застосування декоративних рослин у озелененні школи

Висновок ………………………………………………………………………...34

ВСТУП

Наша рідна Гродівська школа завжди мала своє особливе обличчя і цікаві, не традиційні форми роботи. Ще у 1936 році жителі селища зі своїх будівельних матеріалів, своїми руками возвели красиву двоповерхову будівлю десятирічки. Місце для будівництва облюбували так, щоб Храм Освіти було видно з усіх куточків селища, щоб до нього, як промінчики сонечка, збігались всі сільські стежинки.

Перед самою Великою Вітчизняною війною на пустирях біля школи вчителі та учні створили диво – насадили величезний фруктовий сад. Черешні, сливи, груші, яблуні, навіть різні сорти винограду, аґрусу, малини, смородини радували око. Школа перетворилась в оазис краси і любові. Йшов час. Він безжалісно забрав той сад. Марніла, втрачала свою привабливість і будівля, та не зменшувалась любов, пошана учнів і вчителів до школи.

Гродівська школа була, є і повинна бути найкращою! Так вирішили всі ми і дружно взялись за перетворення нашого сірого, буденного, сільського життя у квітучий куточок славного козацького поселення XVII століття Гродівки.

Ось так народився проект внутрішнього та зовнішнього озеленення школи. Ця робота об’єднала всю сільську громаду, допомогла викликати живий інтерес до природи, розширила знання, сформувала екологічну, естетичну культуру, спонукала до створення зелених галерей, газонів не тільки у школі, а й вдома.

Актуальність теми полягає в тому, що з кожним роком зростає техногенний прес на людину, і вона все більше відмежовується від природи стінами домівки, приміщень виробництва чи установ. Така ситуація змушує людину все більше висаджувати рослин біля житла, різних приміщень, в інтер'єрах різного функціонального призначення.

Озеленення — невід’ємна частина облаштування міст, населених пунктів, різноманітних будівель. Озеленення наближує природу до людського житла, прикрашує місця ії роботи, покращує мікроклімат. Адже, крім, естетичної та душевної насолоди, яку дають рослини людині, вони збагачують повітря киснем, знезаражують його від шкідливих промислових та побутових викидів тощо. Людина повинна жити, навчатися, працювати і відпочивати в здоровій, затишній та красивій обстановці. І в цьому нам допомагають гарні декоративні рослини, які широко використовуються для кімнатного озеленення.

Тому дослідження декоративних рослин в кімнатному озелененні стало предметом нашого наукового зацікавлення.

Мета роботи: вивчити і дослідити найбільш вживані декоративні кімнатні рослини, провести їх ботанічну характеристику та розробити заходи щодо їх практичного використання.

Завдання дослідження:

  • Ознайомитись з науково-технічною літературою з даної теми.
  • Скласти перелік найбільш вживаних декоративних рослин, які використовуються для кімнатного озеленення.
  • Вивчити їх морфологічні ознаки, біолого-екологічні властивості, ареал поширення в природі.
  • Привести приклади практичного застосування окремих декоративних рослин.

Об’єкт дослідження – кімнатне озеленення класів, шкільний зимовий сад.

Предмет дослідження — декоративні кімнатні рослини.

Робота складається із вступу, 4 розділів, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ І

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КІМНАТНОГО РОСЛИНИЦТВА

Рослини і людина завжди були і будуть пов’язані нерозривними узами. Взимку 1240 р. у м.Кельн прибув голландський король Вільгельм, на честь якого був організований вечір у приміщенні прикрашеному деревцями і кущами, які були вкриті цвітом, ніби літом. Це був перший в Європі зимовий сад, створений руками відомого садівника Альберта Магнуса.

Перший експеримент зі створення зимових садів був вдалим, і європейські монархи, бажаючи випередити один одного, примушували садівників будувати павільйони і вирощувати в них дивовижні рослини. В першу чергу це були види, які мали практичний інтерес для імператорських кухонь, наприклад, апельсини ( «orange» — з франц.), звідки і походить назва «оранжерея». Не встояв перед спокусою і Петро І, у якого в Петергофі був побудований павільйон для зимового утримання цитрусових (літом деревця виносили на свіже повітря).

Але доставка нових рослин для європейських оранжерей виявилася нелегкою. Потрібно було везти вимогливі тропічні рослини на вітрильних кораблях багато тижнів через теплі і холодні води. Їм необхідна була прісна вода, від прямого тропічного сонця рослини одержували опіки і всихали, морські бризки потрапляли на листя і коріння рослин, і вони гинули від солі.

Першими берегів Європи досягли невибагливі екземпляри, які можна було везти у стані спокою: цибулини і бульбовидні рослини.

Дуже цінним для кімнатного квітникарства став винахід англійця

Н. Уорда, який помітив, що в невеликій скляній камері рослини почувають себе непогано, а причина цьому – висока вологість повітря. Все британське суспільство почало встановлювати «ящик Уорда» для утримання рослин у кімнатах.

В 1834 р. Уорд змайстрував першу «валізу» для перевезення рослин, яку встановлювали на палубі. Рослинам потрібно було вже менше вологи, і вони були захищені від солоних бризків.

Тепер в Європу можна було привозити ніжні тропічні рослини: папороті, орхідеї, бромелієві та інші.В Англії розпочалося захоплення орхідеями. На аукціонах за орхідеї платили великі гроші.Європейські держави досить швидко усвідомили, що кімнатні рослини – велике багатство.

Голландці заснували Капську колонію на півдні Африки, звідки була вивезена більшість кімнатних рослин. Тривалий час голландською колонією була Індонезія. В той час у Нідерландах можна було зустріти найбільшу різноманітність тропічних рослин. Це приваблювало багатьох біологів, у тому числі і Карла Ліннея. Стає зрозуміло, чому в даний час Нідерланди і Англія знаходяться на першому місці з виробництва квітів у світі.

Одні рослини потрапили до розряду домашніх завдяки привабливій зовнішності, інші — через свої корисні якості. В Європі рослини з тропічних областей з’явилися в XV столітті. У той час, відкриваючи нові, невідомі землі, мандрівники знайомилися і з дивовижною флорою тропіків. Спочатку екзотичні рослини розводили в європейських ботанічних садах і багатих дворянських будинках. Але навіть у людей невеликого достатку хоч одна квітка на підвіконні була. Пальми, фікуси, монстери — ці рослини у нас були вже в XIX столітті, а в першій половині ХХ століття багато які екзотичні кімнатні рослини стали вже невід’ємною частиною домашнього інтер’єру.

РОЗДІЛ ІІ

КІМНАТНІ РОСЛИНИВ НАШОМУЖИТТІ

Рослини займають особливе місце в нашому будинку.

Вони – живі прикраси, які ростуть і розвиваються, перетворюються від сезону до сезону і представляють собою постійну міняючу картину. Вони відзиваються на турботу і винагороджують нас за увагу. Пишно ростучі рослини – гордість володаря, воно надає кімнаті особливий колорит. А тих, хто проводить багато часу дома рослини зв’язують з окружаючим зовнішнім світом.

Не треба бути спеціалістом, аби получити насолоду від кімнатних рослин, але щоб добитися їх гарного росту і цвітіння, необхідні знання особливостей проростання кожного вида і догляду за ними.

За біологічними особливостями і декоративними якостями вони поділяються на декілька груп, найбільш поширена з яких – квіткові кімнатні рослини, які по праву вважаються особливо декоративними та найбільш цінними для вирощування. Вдало підібрані квітучі види та сорти цієї групи рослин постійно змінюють один одного, створюючи протягом року на підвіконні стійкий квітучий конвеєр.

Особливий інтерес для внутрішнього озеленення створюють виткі ліани та ампельні рослини, які складають третю групу кімнатних рослин. Різноманітні за будовою стебел, формою листків, відтінками забарвлення, вони досить ефективно прикрашають стіни, вікна та високі меблі в кімнатах.

Ще одна численна група кімнатних рослин, які з успіхом розводять у внутрішніх приміщеннях – це секуленти, особливо, кактуси. Різноманітні форми, оригінальні габітуси, дивовижні квіти, невеликі розміри – все це сприяє широкому зацікавленні цією групою кімнатних рослин.

За життєвими формами кімнатні рослини поділяються на кущі, напівкущі, ліани і трав’янисті рослини.

За періодом цвітіння серед квітучих кімнатних рослин виділяються рослини сезонного цвітіння. Осінню і на початку зими цвітуть хризантеми; зимою – цикламени; весною – гортензії. Хризантеми і інші рослини після цвітіння відмирають. Цикламени літом втрачають листя, відпочивають.

Багато кімнатних вічнозелених рослин цвітуть в різний час, 1-2 рази в рік або круглорічно, що варто врахувати при їх розведенні. Так, для прохолодних приміщень варто рекомендувати із напівкущів – абутилон, мирту, олеандр, примулу; з трав’янистих – деякі бегонії, калу, цикламен, пеларгонію. Для теплих приміщень більше підходять із напівкущів – кімнатний жасмін, кофейне дерево, китайська роза; з трав’янистих – ароїдні, чеснерії, євхарис.

Для успішного вирощування кімнатних рослин дуже важливо знати особливості їх існування у природному середовищі й, по можливості, наблизити до них умови штучного вирощування. Рослини в кімнатах змушені пристосовуватися до умов комфортного перебування в них людини, які далеко не відповідають життєвим вимогам рослин. Рослини часто страждають тут від нестачі світла, сухості повітря, перегріву, чи, навпаки, переохолоджнню і т.д. Адже всі життєві фактори, що забеспечують ріст та розвиток рослин ( світло, тепло, волога, грунт ), тісно взаємопов’язані і нестача одного з компонентів негайно приводить до зміни іншого. Тому, при нестачі світла взимку, рослини в кімнаті потрібно розміщувати в місцях з мінімальними для них температурами, зменшуючи при цьому, відповідно, і їх полив.

Для кожної рослини в кімнаті необхідно обрати оптимальне за всіма параметрами місце, а при відсутності бажаних умов, неохідно створити їх штучно. Зокрема, в окремих випадках варто підсвічувати рослини додатковими лампами, захищати їх від висушування батареями опалення чи переохолодження холодним зимовим повітрям, що надходить від відкритої квартирки і т.д. Для кактусів потрібніодні умови щодо освітлення, багатства грунту, вологості, адля теплолюбних бегоній з сирих тропічних лісів Південної Азії – зовсім інші .

При підборі рослин для озеленення того чи іншого приміщення необхідно враховувати його можливості й функціональне призначення. Так, для службових приміщень, в якому буває багато людей, підбирають більш витривалі рослини, ніж для жилих кімнат. І, крім того, не варто захоплюватися великою кількістю рослин в кімнатах. Зовсім не обов’язково густо заставляти ними всю кімнату, оскільки рослини будуть страждати від нестачі світла, вони будуть затінювати приміщення, створюючи деякий дискомфорт в оселі. Краще зробити для них спеціальні полички, держаки тощо.

На вікнах з північного боку, де сонця майже не буваї, добре ростуть папороті з ажурними листками – адіантум, а також хвойні рослини – криптометрія, кипарисовик з блакитними шпильками, араукарія. У кімнатах з вікнами на південь і схід краще ростуть різні кактуси, алої, кампанели, що красиво цвітуть, строкатолисті пеперомії і менш чутливі до світла узамбарські фіалки та сансев’єри, або “хвіст щури”(шучник).

Високорослі рослини – пальми, фікуси, філодендрони, китайські рози, кімнатний виноград, і ін., краще розміщувати по кутах або неделеко від вікна на підставці, тумбочці чи шафі.

Щоб кімнатні рослини мали гарний вигляд, буйно росли і цвіли, треба старанно доглядати за ними: своєчасно поливати, мити, підживлювати, пересаджувати.

Для правильного догляду за ними, треба знати біологію рослини і насамперед її походження. Наприклад, якщо кактуси зимою поливати (саме в цей час на їх батьківщині в Мексиці посушливий період), то вони не цвістимуть влітку. Рослини у себе на батьківщині ростуть в певних екологічних умовах, наприклад, на вологцях (монстера), на болотах (циперус), у посушливій місцевості (алоє).

Відповідно, і в кімнатній культурі вони потребують різного водного режиму.

Щоб рослини мали добрий вигляд взимку, їх слід оздоровляти, тимчасово висаджувати в напівзатінку десь на дворі. Переносити рослини на повітря необхідно в кінці травня, обов’язково в хмарну погоду, краще після дощу, щоб не утворилося опіків на листках. Особливо легко виникають опіки на алоє та кактусах. Рослини з горщиками вкопують у грунт на такій відстані, щоб вони не заважали одна одній.З кактусів та інших сукулентів можна створити красиву гірку, посадивши їх між камінням. Влітку рослини треба вчасно поливати, а й підживлювати слабким розчином добрив. На початку вересня рослини знову треба занести в приміщення.

Великим успіхом користуються також ампельні рослини, гілки яких красиво спадають вниз поличок. Найбільш придатні з них до кімнатного озеленення різні традесканції, тіневитрималий плющ.

Для кімнатних рослин завчасно готують спеціальні грунтові суміші з глинистої важкої землі і з легкої пухкої листяної землі з додаванням піску, іноді торфу, подрібненого моху. Дуже дрібна пилоподібна земля непридатна для висівання насіння кімнатних рослин, бо вона швидко ущільнюється.

Підбираючи горщики для пересаджування рослин, треба пам’ятати, що багато цибулинних (амариліс, валотта, клівія, крінум) значно швидше розквітають у вазонах невеликих розмірів. Якщо ж дати їм багато землі, то в них тільки сильно будуть розвиватися листки.

Не обов’язково в окремому горщику вирощівати тільки одну рослину, можна з кількох рослин створити красиву композицію, але з таких, щоб вони за зовнішнім виглядом підходили одна до одної і потребували приблизно однакового догляду. Так, хорошою сусідкою прямої високої рослини може бути низенька, більш розгалужена, іншою – така, що стелиться по землі.

Красивою буде низенька мисочка з висадженими в неї кактусами та іншими видами пустельних місць – седумами, товстянками, ехеверією. А колипокласти там два-три камінці неправильної форми, то такий “пустельний ландшафт” надасть кімнаті оригінального вигляду.

Кімнатні квіти витримують прохолодну температуру від +8 до +150С.

Різка зміна тепла чи холоду дуже шкідлива для кімнатних рослин, від цоьго вони хворіють. Відкриваючи взимку квартирку, слід забрати з підвіконня всі кімнатні рослини, які стоять під нею.

Штамбові рослини, й ті, що мають трав’янисті стебла, на яких утворюються великі квіти чи суцвіття (гортензії, фуксії, пеларгонії та ін.), їх треба обов’язково підв’язувати до кілочків. Особливо потребують підв’язування виткі рослини.

При вирощуванні в кімнатах пальм, стерцилій та інших великих рослин нерідко доводиться спостерігати, що їх корені ніби виходять з горщика, піднімаючи кореневу шийку над поверхнею землі. У таких випадках треба засипати корені землею або обкласти їх мохом сфагнумом, підтримуючи його постійно вологим. Щоб збільшити місце для коріння родючого грунту, рослини пересаджують у більшу посудину: молоді і ті, що швидко ростуть – 1-2 рази на рік: а старі, великі – через 2-3 роки.

Якщо під час пересаджування у кімнатах рослин будуть виявлені хворі корені, необхідно струсити всю землю з коренів, промити їх у теплій воді, відрізати всі хворі місця, присипати їх порошком вугілля чи сірки і посадити в легкий грунт у горщик менших розмірів

Літом кімнатні рослини краще поливати увечері, щоб вони встигли більш повно використовувати вологу, яка при ранковому поливанні випаровується значно швидше.

Слід зазначити, що не існує готових рецептів відносно того, скільки саме разів на тиждень поливати фікус, а скільки кактус або іншу культуру. Це залежить від особливостей рослин, пори року, температури в кімнаті, розмірів горщиків інавіть погоди у той день. Усе ж варто зазначити, що фікус рекомендується поливати лише тоді, коли земля в горщику буде суха, бо надмірне поливання може привести до загнивання коріння і загибелі рослини.

Весною і літом під час росту рослини поливають щодня, а восени, коли

припиняється ріст, — через день, зимою – ще рідше.

Поливати слід так, щоб вода зволожила всю землю. А зайва витекла у підставку. За 1-2 години частину води з мисочки-підставки вазон вбирає необхідне, після чого решту її виливають. Літом можна залишити воду до повного вбирання у пальм та цитрусових культр. Упапоротей, циперусів, болотяних і водних рослин вода повинна бути у підставках весь час. Поливати слід під краї вазона, щоб не змочувати стебла рослин. Найкраще це робити дощовою і сніговою водою, але можна поливати й ставковою та річковою.

Велике значення має температура води, якою поливають. Треба, щоб перед поливанням вода простояла не менше 12 годин у приміщенні, де ростуть рослини. Краще поливати рослини водою, температура якої на 5-12ºСвища, ніж температура у приміщенні. Поливання холодною водою призводить до того, що у рослин загниває коріння, можуть опасти листя і бутони.

Восини і зимою краще поливати ранком, а літом – у вечері. Зайва волога у вазоні завдає більшої шкоди, ніж її нестача, особливо зимою, кол через перезволоження може загинути рослина.

Пересажені рослини поливають менше, бо земля без коріння висихає повільно. Для кімнатних рослин завчасно готують спеціальні грунтові суміші з глинистої важкої землі і з легкої пухкої листяної землі з додаванням піску, іноді торфу, подрібненого моху Багаторічною практикою квітникарів вироблено такі правила: краще підживлювати часто, але слабкими розчинами; не можна удобрювати хворі, пересаджені рослини, а також ті, що перебувають у стані спокою. Перед підживленням рослини треба трохи полити; розчин добрив не повинен потрапити нарослину. Підживлювати слід через 4-5 днів – у вечері та в хмарні дні. Квітковікультури починають підживлювати, коли вони мають багато бутонів, і перед цвітіннням. З березня до листопада рослини можна поливати не водою, а 0,1-процентним розчином добрив.

Обрізування рослин проводять з метою створення бажаної форми: кущової, штамбової, пірамідальної, тощо. Цім заходом можна регулювати ріст рослин для рясного цвітіння, омолоджувати старі рослини, видаляти відцвілі пагони та суцвіття. Рослини, що дають бутони з верхніх бруньок, обрізувати не можна в них вирізують тільки кволі та зайві пагони, як у гортензій. При цьому обрізування кімнатних рослин повинно збігатися з пересаджуванням.

На час провітрювання кімнат зимою рослини треба прибирати з підвіконь або накривати тканиною від холодного повітря. Якщо є можливість, то кімнатні квіти на літо слід винести на балкон чи в сад, злегка затінивши їх від сонця. Щоб корені в горщиках не перегрілися, рослини краще на балконі розмістити в ящики, а в саду – закопати в землю.

На східній і південній стороні розміщують кактуси, лавр, олеандр, фуксію, пеларгонію та інші світлолюбні рослини. На балконах з північного боку добре розвиваються традесканції, цисеус, мирт, іглиця (мускус) та інші тіньовитривалі види. У вересні квіти заносять до приміщеннь. Великі пальми, драцени, фікуси, лаври, аукуби та інші твердолисті рослини викопують разом з горщиком обмивають слабким розчином марганцю або мідного купоросу. Листки обережно обмиваютьводою. У жовтні також викопують, садять в горщики і переносять до кімнат пеларгонію (калачики).

Спочатку, після внесеня до кімнати, рослини страждають від нестачі яскравого світла та чистого повітря. Тому треба частіше провітрювати приміщення, обприскувати квіти відстояною водою.

Кімнатні рослини часто пошкоджуються різними шкідниками та хворобами, а щоб цього не допустити, треба насамперед утримувати чистими вазони та вести боротьбу із збудниками хвороб і шкідниками з допомогою хімічних і рослинних препаратів. Рослини слід систематично обмивати теплою водою з допомогою м ’якої губки або вати. Проте, не можна обмивати рослини, листя яких густо вкриті волосками, — пеларгонії, глоксинії тощо. Дуже корисно це робити не міцним відваром тютюну, часнику, піретруму (далматської ромашки). Через кілька годин нанесений розчин змивають водою.

Кімнатні рослини не тільки прикрашають житло, а й оздоровлюють його.

Однак, є рослини, з якими треба поводитися обережно, бо вони отруйні і їх варто розводити в кімнатах. Так, досить поширений в кімнатному озелененні солянум (паслін), може зашкодити мешканцям кімнати: яскраво-оранжеві плоди, величиною з вишню, які дозрівають на його пагінцях і не можна коштувати, бо вони отруйні.

Дуже отруйний і олеандр – вічнозелена рослина з прянопахучими красивими капелюшками білих і рожевих квіток. Він не вибагливий до умов і легко розмножується в кімнатах. Але сильний терпкий запах цих квіток може викликати головний біль, задуху, запаморочення. Всі частини цієї рослини – корені, листки, стебла – отруйні.

Небезпечно держати в приміщенні також аглоанему, маранту, еуфорбію. Зокрема, сік еуфорбії дуже отруйний. У кімнатах, де є малюки, не варто держати і кактуси через їх колючки.

Квіти – це чудовий дар природи. Вони приносять радість, прикрашають житло, дарують здоров’я. Рослини, які вирощують в житлових приміщеннях, незалежно від їх біологічних особливостей, походження і екологічних потреб, об’єднуються під загальною назвою кімнатні рослини.

Кімнатне квітникарство – надзвичайно поширене сьогодні захоплення людей широкого загалу. Адже, квіти – це уособлення дивної майстерності природи. Приємні пахощі, принадність фарб, витончена форма стебел, листків чи квітки, як і загальний габітус рослини, — все це дуже позитивно діє на емоції людини та її загальний психологічний стан, що надзвичайно важливо в сучасних умовах сьогодення.

РОЗДІЛ ІІІ

ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ КІМНАТНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ ШКОЛИ

3.1 Перелік найбільш вживаних декоративних рослин кімнатного озеленення

Ознайомившись з численною науково-техічною літературою з теми дослідження, ми виділили деякі, найбільш вживані в кімнатному озелененні нашої школи рослини, перелік яких проводимо в таблицях3.1.-3.4.

3.2 Біолого-екологічна характеристика окремих цінних кімнатних рослин, розведення та догляд за ними

РОДИНА АРОЇДНИХ

Araceae Juss

Характерною ознакою ароїдних є будова квіток. Вони дрібні, непоказані, одно- або двостатеві, зібрані у товсті м’ясисті суцвіття – початки. Біля основи початок оточений присуцвітним листком – покривалом, різноманітним за розміром, формою, та забарвленням.

Рід Аглаонема (Aglaonema Schott). Рід багаторічних трав’янистих рослин. Відомо близько 20 видів аглаонеми, поширених у Південно-Східній Азії. Існуї багато гібридів і сортів з декоративним забарвленням листків. Є ще аглаонема блискуча, кучерява, мінлива.

Рід Алоказія (Alocasia). Рід багаторічних трав’янистих рослин. Відомо близько 70 видів. Поширених у Південно-Західній Азії (від Індії до Малазії) та Австралії.

Рід Антуріум(Anthurium). Відомо близько 1 тис. Видів та різновидностей, поширених у тропічних лісах Центральної та Південної Америки.Ліани, наземні рослини, епіфіти та напівепіфіти.

Рід Діффенбахія(Diffenbachia). Відомо близько 30 видів, поширених у тропіках Америки, а також понад 50 міжвидових гібридів і сортів.

Рід Монстера (Monstera). Рід Монстера включає біля 25 видів декоративних ліан, особливо широко розповсюджених в Центральній та Південній Африці.В кімнатній культурі найбільш поширена монстера делікатесна ( M Deliciosa), яка походить з тропічної Америки. Це ліана, на стеблі якої утворюються додаткові повітряні корені. Листки великі, овальні, перистороздільні. Рослина легко розмножується стебловими живцями. До того ж монстера дуже не вибаглива до світла. Старі екземпляри монстери досить декоративні.

Рід Сінгоніум (Syngonium). Відомо близько 35 видів, поширених у Центральній та Південній Америці.

Рід Спатіфіллюм (Spathiphyllum). Рід багаторічних трав’янистих кореневищних рослин. Відомо близько 50 видів, поширених у тропічній Америці, Західній Азії та Полінезії.

РОДИНА АСПАРАГУСОВИХ

Asparagaceae Jus

Аспарагус, спаржа, холодок (Asparagus). Рід багаторічних трав’янистих рослин, напівчагарників та ліани із Південної і тропічної Африки, Середземномор’я, Західної, Середньої і Південно-Східної Азії. Відомо понад 300 видів.

Більшість видів розвивають потовщені підземні кореневища. Листки редуковані до дрібних плівчастих лусок.Гілки звисають, вони вкриті плоскими листковидними кладоніями, що, як і гілки, мають яскраво-зелений колір. В кімнаті часто цвіте, квіти дрібні, білі, з сильним запахом. Після цвітіння утворюються червоні ягоди.

До світла аспарагус не дуже вибагливий, але потребує регулярного поливу. Якщо його своєчасно не полити, то кладонії опадають і рослина не матиме декоративного вигляду, доки не виростуть молоді стебла.

Аспарагус легко розмножується поділом кущів і насінням. Таким чином, йогоможна використати для вивчення вегетативного і насінного розмноження, розглянути будову його квітки і плоду – ягоди.

РОДИНА БЕГОНІЄВИХ

Begoniaceae

Бегонія (Begonia). Рід багаторічних трав’янистих або із здерев’янілими стеблами рослин. Відомо близько 1000 видів, поширених у тропіках всієї земної кулі, за винятком Австралії, і близько 1200 гібридів.

Кімнатні бегонії за декоративними якостями поділяються на кущеві і листяні.

Кущеві бегонії – це рослини з розгалуженим надземним стеблом, переважно, трав’янисті, іноді напівкущі, досить невибагливі, часто цвітуть. Квіти бегонії двох типів: одні з гранчатою зав’яззю – маточкові, другі з численними тичинками – тичинкові. Кущеві бегонії є хорошим об’єктом для дослідів з вегетативного розмноження за допомогою стебла. Стебловий живець з 2-3 листками легко вкорінюється.

Листяні бегонії характеризуються великими декоративними листками. Серед них найбільш відома бегонія рекс. Є численні сорти її, які різняться колоьром листків – від сріблястих до темно-червоних, бо в них зелений колір хлорофілу маскується різними пігментами.

РОДИНА ГЕСНЕРІЄВИХ

Gesneriaceae Dum

Есхінантус (Aeschynanthus Jaks). Рід трав’янистих рослин або напівчагарників, частіше з лазячими стеблами. Відомо близько 80 видів, поширених у Південній та Південно – Східній Азії.

Колумнея (Columnea). Чагарники або напівчагарники, епіфіти з повзучими або звисаючими пагонами. Відомо близько 200 видів, поширених у тропічній Америці.

Сенполія, узамбарська фіалка ( Saintpaulia). Рід трав’янистих, розеткових рослин. Поширені у Східній Африці. Це – вічнозелені низькорослі багаторічні трав’янисті рослини майже без стебла або короткостебельні, опушені. Листки часто зібрані у розетку, на довгих черешках. Квіти розміщені по кілька штук на коротких квітоносах – голубі, сині, рожеві або білі. Декоративні рослини. Назву узамбарська фіалка отримала тому, що походить з Узамбарських гір в Африці, а її синьо-фіолетові квіти на широкий погляд трохи нагадують квіти фіалки.

Вона легко розмножується листками. Для цього потрібно зірваний листок помістити у горщик з трохи зволоженим піском: черешок листка заглибити в пісок до пластинки. Через деякий час листок вкоріниться і утвориться нова рослинка.

РОДИНА ЛІЛІЙНИХ

Liliaceae Juss

Аспідистра (Aspidistra). Відомо 8 видів вічнозелених багаторічних трав’нистих рослин, поширених у Східній Азії. Кореневища повзуче, тонке або товсте й коротке. Листки прикореневі, шкірясті, видовжено-широколанцетні. Квіти поодинокі, на дуже коротких квітконіжках, розміщені у пазухах листків, майже не помітні на поверхні грунту, жовто-бурі або темно-вишнево-бурі. Завдяки великій кількості густорозміщених прикореневих листків рослину називають “дружною сімейкою”.

Хлорофітум ( Chlorophytum ). Відомо близько 215 видів багаторічних трав’янистих, поширених у тропічних і субтропічних районах Південної Америки, Африки, Мадагаскара, Південної Азії та Австралії. Листки зібрані в розетку. З центру розетки виростає квіткова стрілка з біленькими квітками. На місці квітів, що відцвіли, утворюються нові молоденькі рослини. Їх можна відокремити і посадити.

Проте плодів хлорофітум не утворює, бо не відбувається запилення. Невибаглива рослина, витримує значне пересушування грунту. Поливають рівномірно, взимку полив зменшують. Рослини потребують опори або їх використовують як ампельні.

РОДИНА МАРАНТОВИХ

Marantaceae Petersen

Калатея (Calathea). Рід багаторічних, декоративно-листяних трав’янистих рослин. Відомо близько 150 видів, поширених у тропіках Центральноїі Південної Америки, кілька ендемічних видів росте у тропіках Африки.

Розмножуються вегетативно – діленням куща, деякі види наприклад, к. Літце, стебловими живцями з 1-2 міжвузлями. Використовують у зимових садах ідля озеленення інтер’єрів.

Маранта (Maranta). –рід багаторічних декоративно-листяних трав’янистих рослин. Відомо 23 види, поширених у тропічній Америці.рослина надзвичайно декоративна

РОДИНА ПАЛЬМОВИХ, АБО АРЕКОВИХ

Palmae Juss, Arecaceae

Одна з найбільших родин односім’яльних із тропічних і субтропічних зон, налічує понад 200 родів і близько 3000 видів.

До інтер’єрної культури можна рекомендувати такі пальм: Арека (Areca). Тонкостовбурна, увынчана кроною яскраво-зелених перистих листків пальма. Відомо близько 50 видів, поширених у тропічнійАзії, на островах Тихого океану і Австралії.

Вашінгтонія (Washingtonia). Відомо два види, поширені у південній Каліфорнії, західній Аризоні і Мексиці. Стовбур до 25 м. Заввишки, до 1м у діаметрі. Листки віялоподібні.

Трахікарпус (Trachicarpus). Відомо чотири види.Пальми розмножуються насінням, яке висівають в один горщик з землею і ставлять в тепле місце, світло в цей час не потрібне. Сходи з’являються через місяць-два. За перший рік виросте тільки один-два вузько-лінійних листки. Розсічені листки з’являються в кінці другого або третього року. Декоративною пальма буде на третій-п’ятий рік.

При пересаджуванні пальми треба дуже обережно поводитися з корінням і не обтрусити з нього землю, бо рослина тоді загине. Слід також дуже обережно поливати рослинку, бо невеликий надлишок вологи дуже швидко спричинить загнивання коріння і пальма загине.

РОДИНА ПЕРВОЦВІТИХ

Primulaceae Vent

Первоцвіт (Primula). Рід багаторічних трав’янистих рослин, поширений у субтропічній, помірній зоні та альпійському поясі земної кулі. Відомо близько 600 видів листки прикореневі, цілокраї або лопатеві, черешкові або сидячі. Квітконіс безлистий (стрілка). Квіти різноманітного забарвлення, іноді запашні, зібрані В зонтик, голівку, рідко поодинокі. Плід – п’ятигнізда коробочка.

РОДИНА ПЕРЦЕВИХ

Piperaceae

Пеперомія – Peperomia. Рід багаторічних і однорічних трав’янистих рослин або напівчагарників. Відомо близько 1000 видів, поширених переважно в тропічній Америці. Рослини світолюбні, досить невибагливі, широко використовуються для озеленення інтер’єрів.

РОДИНА МАЛЬВОВИХ

Malvaceae

Роза китайська (гібіскус) – Hibiscus roza – chinesis. Походить з Китаю. Дуже поширена в кімнатному озелененні завдяки своїй невибагливості. Легко розмножується стебловими живцями. Зрізану гілочку поставити в пляшку з водою, а коли розвинеться коріння, висадити в квітковий горщик з поживною землею.

Китайська роза має великі червоні квіти, тому її можна використовувати, як деменстраційний об’єкт. Численні тичинки в квітці зрослися тичинковими нитками в трубочку, що характерно для родини мальвових

В кімнатній культурі найбільш поширені китайські рози з неповними червоними квітками. Проте, бувають рослини з квітками іншого кольору і з повними квітками.

Клен кімнатний Дарвіна — Abutilon darvini.Походить з Південної Африки. Гарна кімнатна рослина. Має поодинокі або зібрані по 2-3 квіти дзвониковидної форми. Листки вічнозелені, лопатеві, за формою схожі на листки клена гостролистого. Є строката форма клена кімнатного – з білими строкатими листками і яскравими квітками, які звисають донизу на довгих тонких квітконіжках. Є і інші садові та декоративні форми та сорти цієї рослини з білими, червоними і жовтими квітками, з численними жовтими тичинками, які прикрашають їх. Цвітуть з весни до осені.

Клен кімнатний зимою краще росте на сонячних місцях в кімнатах з температурою 10-120 С. Вологи не потребує, тому поливати потрібно дуже обережно. Літом краще винести його на повітря. Під час росту його рекомендується підживлювати.

Розмножується насінням, яке висівають в легку піщану землю і злегка прикривають. Сходи з’являються через 2-3 тижні. Деякі форми клена кімнатного розмножуються і черенками, які нарізають з молодих пагонів.

РОДИНА РУТОВИХ

RutaceaeLindl

Серед представників родини багато корисних, насамперед це цитрусові – цінні плодово-декоративні рослини.Лимон (C. Limon). Відомий лише в культурі. Широко культивується в субтропічній зоні. Дерево 3-5 м заввишки. Листки видовжені-яйцеподібні, дрібнозубчасті. Черешки безкрилі. Квітки поодинокі або зібрані по кілька в пазухах листків, білі, запашні. Плоди еліпсоподібні, із сосковидними виростами на верхівці, жовті, містять значну кількість лимонної кислоти та вітаміну С.

Із цитрусових лимонє найбільш теплолюбною рослиною. Оптимальна температура для нього є 180 С. Погано росте й плодоносить при недостатньому освітленні. Однак прямі сонячні промені пригнічують рослину. Відзначається високою вологолюбністю. Найбільшу потребу в волозі лимон відчуває у період бутонізації, цвітіння і формування зав’язі. Вологість грунту в цей час повинна досягати 70-80 % від повної вологоємкості.

Лимон добре витримує кімнатні умови вирощування і при дбайливому догляді дає рясні врожаї цілющих плодів

РОДИНА ТУТОВИХ

MoraceaeLink

ФІКУС (Ficus). Відомо близько 900 видів, поширених у тропічних і субтропічних районах Південно-Східної Азії, Індокитаю, Австралії, Америки та островів Тихого океану.

Фікуси відзначаються різноманітністю форм: серед них є веле

Нет комментариев. Ваш будет первым!