ЛАНДШАФТИ СЕЛИЩА ГРОДІВКА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ТА ОБ'ЄКТИ ОХОРОНИ

Тип статьи:
Авторская

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації

Покровська райдержадміністрація

ЛАНДШАФТИ СЕЛИЩА ГРОДІВКА

ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ТА ОБ'ЄКТИ ОХОРОНИ

Роботу виконав:

Малаєв Ілля

учень 5 класу

Гродівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Керівник:

Касьянова Світлана Вячеславівна

вчитель трудового навчання Гродівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Гродівка-2017

ТЕЗИ

Науково-дослідницька робота

ЛАНДШАФТИ СЕЛИЩА ГРОДІВКА

ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ТА ОБ'ЄКТИ ОХОРОНИ

Малаєв Ілля

учень 5 класу Гродівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Керівник: Касьянова Світлана Вячеславівна

Вчитель трудового навчання Гродівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Людина нерідко втручається в природу. Тому тема даної роботи «Ландшафти селища Гродівка як середовище життя та об’єкти охорони» в наш час, де процвітає техногенез, є актуальною. Бурхливий розвиток людської діяльності в сучасному світі і пов'язаний з цим активний вплив на всі компоненти навколишнього середовища змушує поглянути на цю проблему через призму ландшафтного підходу. Одним з головних питань є питання охорони і раціонального використання ландшафтів

Виходячи з цього, була поставлена мета роботи — дослідити процеси перетворення ландшафтів внаслідок діяльності людини в селищі Гродівка.

Об'єкт дослідження обрано ландшафти селища Гродівка.

Предмет дослідження: умови виникнення ландшафтів селища Гродівка.

Гіпотеза дослідження: ландшафти — сприятливе середовище життя людини та об’єкти охорони.

Для досягнення поставленої мети, нами були намічені наступні завдання:

-розкрити сутність поняття ландшафту;

— визначити види впливу людини на природні ландшафти;

— характеризувати ландшафти, перетворені внаслідок діяльності людини;

-розглянути шляхи охорони і раціонального використання ландшафтів.

В ході роботи було з'ясовано, що господарська діяльність людини призвела до появи в природному середовищі селища Гродівка не властивих їй ландшафтів, що характеризуються як антропогенні ландшафти.

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………. 4

1.Поняття про ландшафти і їхкласифікація………………............................5

2.Історія вивчення природно-антропогенних ландшафтів……………........6

4.Ландшафтне різноманіття селища Гродівка…………………………..........7

5. Охорона і раціональне використання ландшафтів………………...............9

Висновки………………………………………………………………………..12

Список використаних джерел…………………………………………..............14

Додатки…………………………………………………………………………..15

Вступ

Ландшафтознавство — фізико-географічна наука, предметом дослідження якої виступають складні природні територіальні та антропогенні комплекси — ландшафти. Найважливішою наукової передумовою формування ландшафтознавства є ідея взаємного зв'язку і взаємної обумовленості компонентів природи. Людина нерідко втручається в природу. Тому тема даної роботи «Ландшафти селища Гродівка як середовище життя та об’єкти охорони» в наш час, де процвітає техногенез, є актуальною.

Поняття «ландшафт» пройшло кілька стадій розвитку — від нечітко окресленого уявлення до розвиненої мережі наукових напрямків. Сформувалася система понять, адаптований набір методів, накопичена величезна інформація по типологічному різноманітності ландшафтів і їх поширенні, зібрані дані про багатьох сторонах їх стану і функціонування. Коло питань і проблем ландшафтознавства безперервно розширюється. Одним з головних питань є питання охорони і раціонального використаннял андшафтів.Бурхливий розвиток людськоїдіяльності в сучасному світі і пов'язаний з цим активний вплив на всі компоненти навколишнього середовища змушує поглянути на цю проблему через призму ландшафтного підходу.

Виходячи з цього, була поставлена мета роботи — дослідити процеси перетворення ландшафтів внаслідок діяльності людини в селищі Гродівка.

Об'єкт дослідження обрано ландшафти селища Гродівка.

Предмет дослідження: умови виникнення ландшафтів селища Гродівка.

Гіпотеза дослідження: ландшафти — сприятливе середовище життя людини та об’єкти охорони.

Для досягнення поставленої мети, нами були намічені наступні завдання:

-розкрити сутність поняття ландшафту;

— визначити види впливу людини на природні ландшафти;

— характеризувати ландшафти, перетворені внаслідок діяльності людини;

-розглянути шляхи охорони і раціонального використання ландшафтів.

1.Поняття про ландшафти і їх класифікація

Слово «ландшафт» має німецьке походження. Перша його частина «land» уперекладі з німецької означає «місцевість». Ландшафтом називається ділянка земноїповерхні, яка за своєю будовою, виглядом відрізняється від інших. Ландшафти відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, орогідрографією, ґрунтами, рослинністю та тваринним світом, але усередині кожного окремого ландшафту усі ці компоненти відносно однорідні.

Друга частина слова «ландшафт» – «schaft» означає взаємозв’язок. Усі компоненти в межах одного ландшафту складним чином взаємодіють один з одним: усі залежать від кожного і кожний – від усіх. Варто змінити хоча б один з них – і на це швидко та бурхливо відреагують усі інші. Наприклад, якщо у лісному ландшафті вирубати ліс, то дуже швидко зміняться клімат та тваринний світ, почнуть змінюватися ґрунти та рельєф. Тому ландшафт – це складна географічна система, усі складові частини якої увесь час взаємодіють між собою, постійно обмінюються речовиною та енергією, спільними діями керують своїм життям.

Отже, у сучасній географічній науці ландшафт (або природно-територіальний комплекс (ПТК)) визначається як територіально визначена геосистема взаємопов’язаних, взаємодіючих та взаємообумовлених компонентів, які розвиваються як єдине ціле, однорідна за своїм походженням та історією розвитку.

Розрізняють природні та антропогенні ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих один з одним компонентів, які формуються під впливом природних фізико-географічних процесів. Антропогенні ландшафти сформувалися під впливом господарчої діяльності людини і складаються з природних та змінених людиною компонентів, які в подальшому розвиваються самостійно.

2.Історія вивчення природно-антропогенних

ландшафтів

Вперше слово ландшафт прозвучало в IX столітті в працях ченців Фульдского монастиря в Німеччині. Вони при перекладі з латини «Євангелічноїгармонії» богослова Татіана замінили слово лат. regio — район, країна -lantscaf, що означає «єдина священна земля, єдиної пастви (~ земля обітована), територія, впорядкована, згідно загальнонімецькому плану; форма, відповідна змістом, яке суть благодать, що сходить на" братів і сестер у Христі". Надалі це поняття поступово трансформувалося в поняття, далеке від первісного змісту. Ландшафт укладається в рамки адміністративно-територіального та адміністративного поняття. До XVI століття починає розвиватися ландшафтна (пейзажна) живопис. На картинах зображувалися типові види земель. На початок XIX століття ландшафт можнабулоохарактеризувати як навколишнє спостерігання території, яку можна оглянути єдиним поглядом. З початку ХХ століття термін «ландшафт» широко вживається в географії, а з другої половини ХХ століття — також в екології.
Існують різні тлумачення поняття ландшафт. Один з підходів прирівнює ландшафт до навколишнього середовища (кліматичні та географічні умови), яке існує незалежно від проживаючих у ній людей, яке не піддавалася істотним і помітних змін людини. Інший підхід виходить з культурологічної природи ландшафту. Ландшафт — це зразки активності, які трансформувалися в просторове розташування елементів, зовнішні форми моделей людської діяльності.

Ландшафт розуміється як конкретний індивідуальний ПТК, як неповторний комплекс, який має географічну назву і точне положення на карті. Така точка зору висловлена Л.С. Бергом, А.А. Григор'євим, С. В. Калесник, підтримана М. А. Солнцевим, А.Г. Ісаченко. За типологічним трактуванням (Л. С. Берг, Н. А. Гвоздецький, В. А. Дементьєв) ландшафт — це тип або вид природного территоріального комплексу. У грунтознавстві існує поняття про типи та види грунтів, в геоморфології — про типи рельєфу, а в ландшафтознавстві можна говорити про типи, пологи, види ландшафту.Загальне трактування терміна «ландшафт» міститься в працях Д.Л. Арманда і Ф.Н. Милькова. У їхньому розумінні синонімами ландшафту виступають природний територіальний комплекс.

3.Ландшафтне різноманіття селища Гродівка

Високий рівень вивчення ландшафтів, також наявність ландшафтних карт дозволяє провести оцінку ландшафтного різноманіття селища Гродівка.

Дослідження проводилось у селищі міського типу Гродівка Покровського району Донецької області. Відстань до райцентру становить близько 18 км і проходить автошляхом місцевого значення. Найхарактернішою рисою в рельєфі Донецької області є височина Донецький кряж, що йде з північного заходу на південний схід області, на якій розташовано і селище Гродівка. Висота селища над рівнем моря становить 142 метри.

Рельєф нашого селища переважно рівнинний, розчленований ярами і балками. Типовий природний ландшафт це донецька лісостеп, яка чергується з масивами штучних насаджень .

Спостерігаються окремі підняття, які називають «могилами». На території селища зареєстровано пятнадцать старовинних курганів і ще декілька знайдено під час археологічного обстеження території. Також виділяються наземні і земноводні ландшафти. До останніх відносяться ландшафти річок та ставків. Селище розташоване біля витоків річки Казенний Торець та на річці Журавка.

В той же час, поряд з природними ландшафтами мають місце антропогенні ландшафти, формування яких зумовлено господарською діяльністю людей. Людина перетворила значні території природних ландшафтів в антропогенні ландшафти — села та селище, промислові центри, водосховища, кар’єри, терикони, агротехнічні ділянки тощо.

Динаміка переходу від природних до штучних культурних ландшафтів актуальна і для нашого селища. Культурні ландшафти — це перш за все сади і парки, палацово-паркові ансамблі. Так у центрі селища маємо меморіальний комплекс Великої Вітчизняної війни та пам'ятник Запорізьким козакам.

За тривалий історичний період людина не тільки споживала природні богатства, але і творила, покращуючи свого місця проживання, облагороджуючи ландшафти. Так силами громади створюється дитячий майданчик та облаштована центральна клумба у центрі селища випускниками школи.

Наша рідна Гродівська школа завжди мала своє особливе обличчя. Адже приємно коли заходиш до школи і відчуваєш присутність свого дому завдяки буянню зелені рослин, які прикрашають і тішать нашу душу. Маємо чудовий березовий гай, в якому асфальтована доріжка, а по обидва боки розкинулись лави, де на перервах відпочивають учні. Посадили дубовий гайок. Поруч з спортивним майданчиком розташований сосновий бор. А наш дендропарк щороку поповнюється новими рослинами.

За кожним класом закріплений квітник, на якому ростуть різні кущі та квіти, причому види останніх добираються таким чином, щоб милувати око з ранньої весни і до пізньої осені. Кожна рослина висаджується на квітник заздалегідь складеним планом. Серед квітів є як і багаторічні, так і однорічні. В учнів 2-3 кл. спільний квітник, на якому ростуть багаторічні дзвоники, діти разом з класоводами декорують їх рядками і не дають занадто розростатися. За учнями 4 кл. закріплено у березовому гаю 4 кола діаметром по 1м., на таких квітниках весняні квіти – воронці, нарциси змінюються на пізньоквітучі. 9 кл. має розарій у кількості 60 кущів, що ростуть поруч з туями. 10кл. на своєму квітнику цього року залишив волошкові півники, висадили морозець у вигляді бордюри завдовжки, паралельно морозцю з іншого боку клумби висаджено багаторічну жовту лілію. Учні 11 кл. свій квітник у вигляді сонечка з промінцями засаджують петунією, алісумом, гацанією та грунтопокриваючими рослинами. А альпійську гірку прикрашають агави. На квітнику 5 кл. посадили у вигляді дуги 10 туй, які виростили в школі з насіння, кущі магонії та хости. Учні 6кл. мають ділянку, на якій росте колекція вічнозелених рослин. 7кл. має клумбу, яка огинає фасад школи, та прикрашена хризантемами. Учні 8кл. на своєму квітнику у центрі мають восьмирічний деревовидний піон, який третій рік поспіль радує око своїм білим цвітом. Весь квітник цього року засіяно газонною травою, по якому розкидано кущі червоних та рожевих троянд та юки. А поряд зі спортивним майданчиком розкинувся казковий квітник, який облаштовували під час навчальної практики.

Отже, життя мешканців селища Гродівка проходить в межах природних та антропогенних ландшафтів.

4.Охорона навколишнього середовища

Держава постійно проявляє турботу про нашу природу.В Конституції України є стаття 16, в якій говориться: “Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов'язком держави».

Щоб якось покращити ситуацію, держава прийняла ряд законів і програм, спрямованих на охорону і збереження природи. Серед них Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» прийнятий в 1992 році. А ще для збереження рідкісних видів рослин і тварин створено «Червону книгу» та «Зелену книгу». Зелену книгу вперше у світі розробили фахівці України. До неї заносять рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угруповання, які потребують особливого режиму їхнього використання. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних угруповань. У ній представлено 126 рідкісних й типових рослинних угруповань, які потребують охорони.

Актуальною є проблема збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. Вченими доведено, що середовище це не механічний набір різних умов і ресурсів, а організована цілісна система, що складається із ієрархічно підпорядкованих менших систем — ландшафтів. Тому, охорона навколишнього середовища — це охорона ландшафтів. З метою захисту природних ландшафтів створюються заповідні території.

Охорона ландшафтів має ряд специфічних форм, які можна об’єднати в три групи:

  • повна охорона ландшафтів, як комплексів біогеоценозів;
  • часткова охорона природнихоб’єктів за можливості збереження цілісності або зовнішнього вигляду ландшафту;
  • створення і підтримання оптимальних антропогенних ландшафтів.

Реалізація всіх цих форм охорони ландшафтів є складним завданням, адже це вимагає знання закономірностей перебігу процесів в навколишньому середовищі, значних капіталовкладень тощо. Особливу увагу слід приділяти ландшафтам, які знаходяться в екстремальних умовах, адже такі ландшафти мають ряд особливостей і їх слід враховувати при організації господарської діяльності.

Антропогенні ландшафти повинні забезпечувати сприятливе для людинис ередовище існування і мають бути достатньо продуктивними, для забезпечення потреб людини в їжі. В той же час, антропогенні ландшафти потребують особливої охорони.

Особливого захисту вимагають міста та селища, де слідвживати заходи по захисту атмосферного повітря, захисту водойм тощо. Ці заходи зумовлені санітарно-гігієнічними вимогами, проте слід враховувати і психотерапевтичні вимоги, і естетичні вимоги людини. З цією метою створюються озеленені ділянки (парки, сквери) та захисн ісмуги, які забезпечують пониження шуму в межах міста, пониження температури на озеленених ділянках в літній період, зменшення кількості бактерій фітонцидами, зменшення швидкості вітру в містах, очистку повітря від пилу та газів. Мова йде про дерева, протеважливу роль, як оздоровлюючу так і естетичну, відіграє посадка кущових алей та формування газонів, озеленення териконів. Будь-які антропогенні ландшафти повинні бути перетворені в культурні ландшафти, а не залишитись спотвореними, якими є, наприклад, закинуті кар’єри, терикони, індустріальні пустелі тощо. Ці території відрізняються високим ступенем антропогенного навантаження та надмірним забрудненням природних об’єктів. Це території гірничих виробок та великих водосховищ і на цих ділянок високою є вірогідність розвитку несприятливих екологічних ситуацій.

На відміну від природних ландшафтів, які мають високу здатність до саморегуляції, антропогенні надзвичайно вразливі і потребують постійного захисту.

Висновки

В ході роботи було з'ясовано, що господарська діяльність людини призвела до появи в природному середовищі селища Гродівка не властивих їй ландшафтів, що характеризуються як антропогенні ландшафти. До них відносяться:

• міські ландшафти та їх компоненти, що включають житлові та індустріальні райони. Такий ландшафт є важливою складовою якості життя людей. Особливістю цих ландшафтів є зміна і забруднення в результаті техногенної урбанізації компонентів природних ландшафтів і умов формування поверхневого стоку, загальне скорочення площ, зайнятих рослинністю, наявність виробничих сфер, які надають на навколишнє середовище шкідливий вплив;

• сільськогосподарські ландшафти, що відрізняються від природних одноманітністю, коли грунти збіднені елементами живлення, природні співтовариства пригнічені. Ці ландшафти сформувалися в ході сільськогосподарського освоєння земель людиною. Вони виникли в процесі сільгоспробіт, при яких рослинний і ґрунтовий покрив зазнає в ході освоєння земель істотні зміни і в більшій чи меншій мірі знаходиться під контролем людини. Це завдає великої шкоди природним ландшафтам. Багаторазова механічна обробка: оранка, культивація, боронування і т.д. — все це підсилює вітрову і водну, ерозію;

• ландшафти, утворені в результаті діяльності горнодобиваючих підприємств, що характеризуються зміною вертикального планування місцевості і створення кар'єрів, відвалів, териконів; і ландшафти, сформовані в ході видобутку вугілля, що відрізняються зміною складу грунтів і грунтових вод, а також спотворенням шляхів міграції сухопутних тварин;

• рекреаційні та охоронювані ландшафти, цілеспрямовано створені людиною на основі природних ландшафтів і спрямовані на максимально можливе збереження особливостей і структури природних ландшафтів, а так само для відпочинку населення. Ці ландшафти мінімально змінені людиною.

Втрата природних ландшафтів негативно позначається на екології і психологічному стані сучасних громадян. Тому з кінця двадцятого століття світове співтовариство більш уважно стало підходити до охорони природної спадщини, навколишнього ландшафту. Сучасна екологія вважає однією зі своїх головних завдань — моніторинг і охорона ландшафтів як природної і культурної спадщини країни. Якщо кожен живе в країні буде максимально дбайливо ставитися до навколишнього середовища, то зберегти все природне ландшафтне різноманіття буде зовсім нескладно.

Список використаних джерел

1. Гродзинський М. Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. Монографія./ М. Д. Гродзинський. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. – Т. 1.

2. Денисик Г.І. Лісополе України / Г.І. Денисик. – Вінниця: Тезис, 2001. – 283 с. 5. Исаченко А.Г. Ландшафтоведенье и физико–географическое районирование / А.Г. Исаченко. – М.: Высшая школа, 1991. – 365 с.

3… Исаченко А.Г. О так называемых антропогенных ландшафтах / А.Г. Исаченко. – М.: Всесоюзное географическое общество, 1971. − 214 с.

4. Маринич О.М. Основні напрямки, результати і перспективи ландшафтного дослідження / О.М. Маринич // Український географічний журнал. – 2001. – № 3. – С. 28-38.

5. Муніч Н.В. Формування ландшафтознавчих понять у шкільній географічній освіті: Автореф. дис. … канд. пед. наук: Спец. 13.00.02 — Теорія та методика навчання (географія) / Муніч Н. В. – К.: 2013. – 23 с.

6.http://collectedpapers.com.ua/ru/the_landscapes_in_the_science_and_practice/landshafti-yak-otochuyuche-lyudinu-seredovishhe

Нет комментариев. Ваш будет первым!