Додаток 1

Тип статьи:
Авторская

ТЕМА: СУЧАСНІ ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА РЕЛЬЄФ ДОНЕЦЬКОЇ ОЛАСТІ.

Добудько Анна,

учениця 9кл. ЗОШ № 3, м.Костянтинівка,

Донецька область, Україна

Керівник: Шкурідіна Олена Василівна,

учитель географії ЗОШ № 3,

м. Костянтинівка

Секція: Географічні та геологічні особливості південно-східної України

Південно-Східна Україна на заході і півночі межує з землями Центральної України, Молдовою і Румунією, на сході і півночі — з Росією, на півдні — омивається водами Чорного та Азовського морів

Рельєф Південно-Східної України — переважно рівнинний (Східноєвропейська рівнина).Основні вишини — Донецька, Приазовська, Середньоруська (частково). Низини: Придніпровська і Причерноморська. Більшу частину Донецької області займає Донецький кряж висотою до 367м, поверхня якого порізана долинами річок. Там на поверхню виходять девонські і карбонові (кам'яновугільні) породи. Це структура герцинського горотворення. З товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 12 км, пов'язані поклади кам'яного вугілля (Донецький кам’яновугільний басейн). Донецький кряж є височиною з рівними міжрічними просторами і долинами, які мають гірський характер. Середня висота поверхні становить 200—300 м. Найвища його точка — Могила-Мечетна піднімається на 367 м над рівнем моря. Поверхня глибоко розчленована річковими долинами, ярами та балками. Типовими для багатьох районів Донецького кряжа є гриви — вузькі видовжені на кілька кілометрів підвищення. Висота грив на межиріччях — 3-6 м; на схилах — 10 м і більше. Схили грив асиметричні. Куполи- характерна риса рельєфу Донецького кряжа. Вони уявляють собою опуклі височини в утворенні яких велику роль грають кварцеві жили.

У місцях поширення вапняка, кам'яної солі і гіпсоангідритових відкладів спостерігаються карстові явища, пов'язані з розчиненням і розмивом цих порід поверхневими та підземними водами. Природний ландшафт кряжа доповнюється наявністю глибоких кар'єрів, териконів, обвалів. Меліорація, наявність безлічі ставків і великих водойм істотно впливають на поверхневий і підземний стік, викликаючи активізацію процесів денудації і підтоплення площ-1659,8 км

На заході кряж переходить в Придніпровську низовину, на півдні — в Приазовську низовину з окремими підняттями. На півночі круто обривається до долини Сіверського Дінця (південь Східноєвропейської рівнини). Довжина близько 370 км, ширина 16км.

На півдні розташована Приазовська височина, яка є хвилястою поверхнею, де виділяються самотні горби, так звані “Могили” (сама висока точка – Могила Гончариха, 278 м). Приазовська височина також розчленована ярами і балками, але значно менше, ніж Донецький кряж. Місцями на височині оголюються корінні породи – граніти і гнейси. Поступово знижуючись в південному напрямі, Приазовська височина переходить у вузьку Приазовську низовину – частину обширної Причорноморської рівнини, що займає весь південь України. Вона є рівним розораним степом, що спускається до Азовського моря.

Небезпечні екзогенні геологічні процеси і явища поширені більш як на 40% території області і включають селі, зсуви, обвали, карст, просідання ґрунту, абразію тощо, у тому числі площі поширення карсту складають 7,6%, зсувів – 0,3%.

Для області характерно глибоке й густе розчленовування поверхні долинною і ярово-балковою мережею. На Сході України яруги і балки сильніше розвинені, ніж на інших українських землях; їх густота становить 1—2 км на 1 км², а яружне розчленування доходить до 10—30 % площі (найбільше в південно-східній частині між Осколом і Доном з Хопром). Обезліснення і розорання степів вплинули на зростання балок.

Абразійні процеси активно протікають на узбережжі Азовського моря. Крім того, розмив берегів призводить до руйнування народногосподарських об’єктів, розташованих у зонах розмиву, виводить із землекористування орні землі. Єдиної програми берегового захисту немає. Берегозахисні споруди на узбережжі будуються безсистемно, без урахування історично сформованого геодинамічного процесу на узбережжі Азовського моря. Це призводить до згубних для навколишнього середовища наслідків (як приклад, розмив піщаної тераси і реліктових лісонасаджень на півдні між селами Юр’ївкою та Новою Ялтою). Забудова узбережжя в цілому і зсувних схилів курортно-оздоровчими центрами, населеними пунктами, народногосподарськими об’єктами висока. Тому на узбережжі Азовського моря ведуться спостереження на трьох ділянках другої категорії: Білосарайській, Маріупольській, Широкінській. Довжина узбережжя, яке знаходиться під впливом абразії, складає біля 50,7км.

Швидкість абразії вздовж узбережжя коливається від 0,01 до 12,0 м/рік. довжина забудованого абразійного берега складає 30,0км або 54.5%, при цьому довжина узбережжя, яке знаходиться під впливом абразії, пов’язаної з розвитком зсувів складає 21,6км. В області поширені зсуви. У попередні роки на ділянках інтенсивного розвитку зсувів виділено шість ділянок другої категорії, у межах яких були представлені всі типи зсувів регіону. Ураженість берегового уступу Азовського моря зсувами дуже висока (50% смуги узбережжя) і зсувний процес протікає активно. У басейні Сіверського Донця було виділено три ділянки зсувів другої категорії: Нітріуська, Сіверськодонецька, Торецька. Результати спостережень за зсувами на цій території показали, що зсувний процес по цим ділянкам у часовому відношенні протікає дуже повільно і вони не заподіюють (в основній масі) того збитку народногосподарським об’єктам, як зсуви узбережжя Азовського моря. На даний час у Донецькій області зафіксовано 188 зсувів, з яких у стадії активізації є 131 зсув, загальною площею 9,04км2

Карстові процеси відбуваються в галогенних (сіль, гіпс) та карбонатних (крейда, вапняк, доломіт) відкладах, які залягають у зоні активного водообміну. Вилуговування карбонатних та сульфатних порід відбувається з різною швидкістю. В пермських гіпсоносних і соленосних відкладах карстові процеси мають найбільше поширення і швидкість розвитку. Такі ділянки розташовані на схилах рік Бахмут, Мокрої та Сухої Плотви, струмка Горелий Пень, р.Казений Торець. Швидкість розвитку карстового процесу також залежить від глибини залягання карстуючих відкладів. В першу чергу вилуговуються породи на ділянках розвитку відкритого та покритого типів карсту, де карстуючі породи залягають ближче до поверхні. Істотного впливу на прискорення карстового процесу додає діяльність людини (шахти, розсолопромисли, кар’єри, великі водозабори, витоки з міських комунікацій), коли підсилюється швидкість руху підземних вод в тріщинно- карстовому водоносному горизонті. Ділянки поверхні, де найбільш розповсюджені карстоутворюючі процеси, розташовані у містах Слов’янськ, Краматорськ, Соледар, Артемівськ, Маріуполь. Під особливою увагою повинні знаходитись карстові ділянки,

розташовані в населених пунктах чи поблизу важливих народногосподарських об’єктів. Загальна площа розповсюдження порід, що можуть вилуговуватись складає 3102 км 2. Площа розповсюдження відкритого типу карсту – 111 км2

Актуальною і гострою проблемою для Донецької області залишається негативний вплив на навколишнє природне середовище наслідків багаторічного інтенсивного видобутку вугілля і закриття у стислі терміни десятків глибоких нерентабельних шахт, діяльність яких призвела до незворотних змін у геологічному середовищі на великій території. Інтенсивна розробка корисних копалин та їх переробка сприяє активізації екзогенних геологічних процесів, зміні фізико-механічних властивостей і складу ґрунтів, погіршенню якості підземних і поверхневих вод. Діяльність вугільних шахт викликає просідання поверхні над гірськими виробками, розвиток деформацій, ерозії, підтоплення. На території Донецької області розташовано 580 відвалів порід вугільних шахт та вуглезбагачувальних фабрик, з яких 130 таких, що горять. Під териконами зайнято 5 тис. га земель, що складає 0,2% від загальної території області. Наслідками впливу відкритих гірничих робіт на землі є наступні несприятливі екологічні проблеми: скорочення площ природних і культурних антропогенних ландшафтів, їх складу і характеру, водяна і вітрова ерозії, руйнування ґрунтової структури, мінералізація, засолення, інтоксикація, перезволоження, сухість, ущільнення, збільшення електромагнітного поля і радіоактивного забруднення, зміна мікроклімату тощо.

Зміни рельєфу відбуваються внаслідок сільськогосподарського виробництва. Оранка та інші види сільськогосподарського обробітку земель (спеціалізовані скорочені сівозміни різко посилили ерозійні процеси та знизили родючість ґрунту; ущільнення ґрунту під дією важкої техніки) призводять до активізації площинної та лінійної ерозії, дефляції ґрунтів, змін нано- і мікроформ рельєфу (засипання від’ємних форм рельєфу, створення терасованих схилів, земляних валів, штучне виположування схилів). Ерозія як фактор деградації ґрунтового покриву й екологічної небезпеки оцінюється передусім інтенсивністю змиву та об'ємами переміщення ґрунтового субстрату. Середньорічний змив ґрунту з орних земель часто становить 10-15 т/га, а під

просапними культурами подекуди досягає 20-30 т/га. Для захисту ґрунтового покриву від ерозії будують гідротехнічні протиерозійні об’єкти, зокрема земляні вали, вали-канави, вали- тераси, вали-дороги, водоскидні споруди (лотки, перепади, водоскиди, загати), протиерозійні ставки- мулонакопичувачі, проводять берегоукріплення.

Військові дії на сході України призвели до створення «бедлендів». Основними факторами воєнних дій, що вплинули на рельєф є: утворення густої мережі воронок від розривів авіабомб, артилерійських снарядів і мін; будівництво оборонних ліній, укріплень, траншей і бліндажів, а також використання важкої техніки й ін. Утворення смітників, пустищ і захаращених ділянок, розповсюджених з певною густотою в межах усієї території, викликане бойовими діями по ряду ділянок, також є істотним.

Антропогенні геоморфологічні процеси, зумовлені діяльністю людини, поділяють на прямі, з якими пов’язано утворення штучних форм рельєфу та знищення природних, а також опосередковані, що збуджують або посилюють (послаблюють) природні геоморфологічні процеси. Вони є потужним чинником, що зумовлює істотні зміни рельєфу й рельєфоутворювальних процесів. На території Донецької області проявилися різні види та неоднакова інтенсивність антропогенних впливів на природний рельєф. За глибиною трансформації рельєфу найбільший вплив має гірничо-промисловий вид, а за охопленням території — водно-технічний та сільськогосподарський.

Список джерел та літератури: 1. Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д.: Східний видавничий дім, 2004—2013.

2. Географічна енциклопедія України: у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.

3.Екологічний паспорт Донецької області 2016.ecology.donoda.gov.ua/ekologichnij-pasport/ 4.Розміщення продуктивних сил Донецького району referat.repetitor.ua 5.Ландшафти Донецької області moyaosvita.com.ua › Географія 6. Cтратегiя розвитку Донецькоi областi на перiод до 2020 року www.ldubgd.edu.ua/sites/default/files/.../andronov_5_1.pdf

Нет комментариев. Ваш будет первым!