​Чи є майбутнє в Чорнобиля?

Тип статьи:
Авторская

Чи є майбутнє в Чорнобиля?

Підготувала

Учениця 11-А класу БахмутськогоНВК №11

Очкур Катерина

Керівник учитель географії Друпп О.В.

Сьогодні з самого дитинства усі людини знають, що таке Чорнобильська катастрофа, та які наслідки вона мала …

Чорнобильська катастрофа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України.

Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. В результаті вибуху в атмосферу було викинуто 190 тонн радіоактивних речовин. 8 з 140 тонн радіоактивного палива реактора опинилися в повітрі. Експерти відзначають, що сумарний викид радіоактивних матеріалів склав 50 млн кюрі, рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму.

Радіоактивними нуклідами було забруднено більш ніж 145 тисяч кв.км території України, Білорусі та Росії.

Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.

26 квітня виповниться рівно 30 років з дня найбільшої ядерної катастрофи у світі — аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Тому саме зараз потрібно більш детальніше придивитися до цієї проблеми .

Сьогоднішній стан. Природа, звичайно, виборює своє: пусті будинки руйнуються вкриваються мохом і травою, колись акуратно заасфальтовані чи викладені плиткою тротуари, скверики, дворики поросли травою, дрібними деревцями і кущами. У, тепер уже здичавілих лісах водиться звірі. Звірина не боїться, у водоймах повно риби, а на стріхах майже знищених будиночків, у селах, можна побачити навіть чорних лелек, які стали доволі рідкісним явищем для решти, заселених, територій.

Вона очищується і оновлюється, але на це потрібен час, щоб паливо змогло розпастись.

Але шкода була завдана занадто значна і на це можуть знадобитись сотні років, також невідомо як поведуть себе організми що перебували під постійним впливом радіації ( деякі рослини вже мутували: змінився ). Ядерне пальне, що залишилося в зруйнованому енергоблоці станції, починає неконтрольовані ланцюгові реакції. З нього пробивається на світло америцій, що у сотні разів небезпечніший за стронцій.

Одним з чорнобильських могильників, на думку вчених, стає Дніпро. Продовжуються мутації в людей і тварин. Сьогодні вже немає великого опромінення, але генетична нестабільність продовжується. Це особливо помітно в рослин: їх вивезли в чисті зони, на незаражені землі, але з них виростають то карлики, то гіганти. Мутації пшениці, наприклад, дійшли до 60 відсотків. У чорнобильській деревині виявили серйозні дози америцію. При цьому закриття АЕС зовсім не вирішило всі проблеми, а лише стало початком нових. Демонтаж станції, дезактивація її території триватимуть у кращому випадку 30-40 років.

Чорнобильський саркофаг, що закрив зруйнований блок, – ненадійна, тимчасова споруда. У ньому 160-170 тонн ядерного пального і більше кілометра дір і тріщин. Саркофаг робили нашвидкуруч, його заливали бетоном без арматури, він ненадійний з огляду на сейсмічну небезпеку чорнобильської зони. Якщо саркофаг не витримає і впаде то велика кількість радіоактивних речовин у вигляді дрібних часточок і пилу підніметься у повітря. Це є доволі серйозною загрозою не тільки для ближніх областей України, а й інших країн світу, оскільки не можна передбачити куди піде радіоактивна хмара.

Чорнобиль майбутнього: більш чисті території стануть заповідником?

Міністр екології та природних ресурсів України має намір зробити з Чорнобильської зони відчуження біосферний заповідник. Але чи є це безпечним для людей?

Звичайно ,100% чистої території ніхто не мріє отримати, хоча за останні 30 років радіаційний стан значно покращився — навіть є відносно чисті місця. Тому я вважаю, що це дуже добра ідея надати Зоні відчуження статус заповідного об’єкта, оскільки ця територія є однією з небагатьох у світі, де протягом майже 30 років екосистема розвивалася без втручання людини. За час, що минув, у цій зоні добре акліматизувалися такі зниклі в природі види, як зубр та кінь Пржевальського. Також популяції інших видів тварин, зокрема бурих ведмедів, оленів, лосів, косуль, вовків і лисиць успішно збільшуються. Також Чорнобиль є «зручним» полігоном для вчених-дослідників, які вивчають вплив радіації на біологічні системи. Щороку публікуються нові захоплюючі результати досліджень.

«Щодо створення біосферного заповідника, то це дуже дискусійне питання. А от дослідження тутешньої флори і фауни безумовно слід проводити, бо ситуація досі залишається унікальною. Мабуть, варто надати зоні статус спеціального дослідницького полігону, не включаючи його до природно-заповідного фонду», – вважає міністр.

Інші варіанти — це основні види діяльності в зоні відчуження – наукові дослідження і туристична діяльність, що приведе до залучення інвестицій. Основний напрямок інфраструктури чорнобильської зони було спрямовано на розвиток саме туризму, навколо якого і формується вся діяльність у зоні відчуження. Такий підхід має свою логіку – при створенні безпечних умов для перебування людей в зоні відчуження та місті Чорнобиль, покращуватиметься контроль за станом радіаційної ситуації, контроль і попередження негативного впливу об’єктів зони відчуження на прилеглі території і т.д. Оскільки цього будуть вимагати гарантії безпечного перебування туристів. Розвиток туризму в проекті передбачається за такими напрямками – екотуризм, ектримальний туризм, індастріал, ігровий та фотосафарі. Щоправда, фотосафарі це по суті і є складовою частиною екотуризму.

Ще другий, але менш оптимістичний варіант: На даний момент територія тридцятикілометрової зони відчуження Чорнобильської АЕС розглядається як одна з можливих майданчиків під будівництво відразу двох сховищ для ядерних відходів з українських атомних електростанцій. а словами керівника Державного комітету з питань ядерного регулювання Олени Миколайчук, необхідність у спорудженні сховищ назріла давно, оскільки основна маса ядерних відходів вітчизняних АЕС для зберігання направляється в Росію. Як повідомив «ДС» начальник Управління безпеки поводження з радіоактивними відходами Держкомітету з питань ядерного регулювання Володимир Голубєв, відомство планує в найближчі роки ініціювати будівництво відразу двох масштабних об'єктів: сховища відпрацьованого ядерного палива українських АЕС та геологічного сховища для захоронення високоактивних і довгоіснуючих радіоактивних відходів. За його словами, говорити, що обидва об'єкти будуть зведені саме в Київській області, поки рано, оскільки майданчики під їх спорудження повинні затверджувати Кабінет Міністрів і Верховна Рада України. За законом дані органи влади повинні перед остаточним ухваленням рішення про будівництво розглянути як мінімум три варіанти майданчиків під могильники. Однак імовірність зведення цих об'єктів саме в Чорнобильській зоні висока.

Хочеться сподіватися, що Чорнобиль відродиться стане унікальною та однією з найбільших природоохоронних територій Європи.

Нет комментариев. Ваш будет первым!