Наші друзі менші – мурахи

Тип статьи:
Авторская

Підготували: учні 8 класу Миролюбівського НВК

Що ми знаємо про мурах? Це такі ж звичні для кожного з нас істоти, як птахи, кішки чи собаки. Вони всюдисущі і вельми чисельні – від дощових тропічних лісів до найпосушливіших пустель. Мурахи живуть у ґрунті, скелях, деревах і хмаросягах – лекше сказати, де їх немає, ніж перелічити місця, де вони розповсюджені. А немає їх лише в Антарктиді, де вічні морози, і на вершинах найвищих гір на Землі… Мабуть, не знайдеться жодної людини, яка хоча б раз у житті не стикалася з цими дрібними істотами, незалежно де то було: у лісі, на пікніку, чи на кухні, енного поверху. То що ж ми про них знаємо?

Сьогодні уже відомо понад 12 тисяч видів мурах, а очікується до 14-15-и тисяч. Мурахи зайняли найрізноманітніші екологічні ніші у наземних екосистемах, проте, їх найбільша перевага перед іншими видами комах – це соціальність. Вони утворюють колонії, де усі особини діють як один організм. Їх об’єднує сила феромонів самки, яка відкладає яйця і “керує” мурашником. Вони живляться найрізноманітнішим кормом: дві третини раціону колонії складають мертві рештки інших організмів, третину – впольована здобич, і незначною мірою сік рослин, гриби та насіння. Декотрі види є суто рослиноїдними, а інші виключно хижаками, то ж харчова спеціалізація у кожного виду різна, що зменшує конкуренцію між ними.

Більшість видів мурах для своїх колоній споруджують мурашники, хоча, існують види, колоніїкотрих ведуть кочовий спосіб життя. За такими мурашниками ми і доглядаємо, а особливо цим займається наш загін «Піклування». На території школи є один мурашник, а за школою є галявина

«Сагалянова» на якій розташовані поодинокі мурашники. Біля Сагалянової знаходиться водойма, на берегах якої теж є мурашники. Всього на території, яка знаходиться поблизу нашої школи розташовані 7 мурашників. В одному мурашнику живе понад мільйон. Одна колонія мурашок за рік знищує до 250 кілограмів гусіні. Робочі мурахи збирають нектар з квітів, забирають мед бджіл з вуликів. Після повернення до мурашника вони відригують цю їжу та годують інших робочих мурах. У пошуках води мурахи заглиблюються на глибину понад 10 метрів. Це вони роблять завдяки міцним гризучим верхнім щелепам. Зимують мурахи в нижній частині мурашника. Там вони збиваються у міцний клубок і чекають весни

Це дуже працелюбні комахи, часто можна побачити, як вони вилазять на високі дерева або споруджують на землі вузенькі доріжки, якими пересуваються у пошуках гусениць.

Ці комахи дуже чутливі до зміни атмосферного тиску. Якщо з’явилися невеличкі свіжі купки піску чи глини на поверхні, це значить, що мурахи попереджають – через день-два чекайте дощу.

Споруджують мурахи своє житло досить швидко – за два-три дні. У лісі вони найчастіше будують своє житло у хвойних насадженнях або поблизу них. Хвоя для мурах – немовби цегла для будівельника. А на території Сагалінови та школи мурашки будують свій дів з гілочок, трави, та хвоїнок, яких у нас пре достатньо, б навколо школи ростуть зелені красуні.

Південний бік мурашника більш спадистий, ніж північний. Це й зрозуміло – мурашки люблять сонце. Безперервно забігають мурашки в глиб піраміди, вибігають. Повзуть схилами вгору, вниз. Але всі заклопотані. І кожен працює задля спільного добра. Причому працюють вони не поодинці, а гуртом, допомагаючи одне одному.

І ми намагаємось допомагати їм. Кожну весну, літо, початок осені ми спостерігаємо за мурашниками, огороджуємо їх, перевіряємо чи «живий» мурашник, прибираємо листя, каміння, великі гілочки з дерев.

Мурашки майже сліпі і глухі, але це не заважає ім добре спілкуватися між собою і орієнтуватися на місцевості. Їх рятує мова запахів і чудовий нюх та чуття дотику. Зустрівшись на стежці, мурашки обмацують одна одну вусиками-антенами і по запаху визначають, свій чи чужий. За запахом мурашки знаходять і дорогу до свого мурашника. Вони мають звичку мітити шлях, час від часу торкаючись його кінчиком черевця. При цьому вони залишають на землі крапельку пахучої речовини, по якій знайдуть дорогу й інші мурашки. Пахуча дорога скаже їм, куди треба йти за здобиччю або де шлях додому. Але пахучі речовини або феномени, які виділяють мурашки, нестійкі і швидко звітрюються. Тому ходіння людей мурашиними стежками дуже шкодить маленьким трудівникам: підошви взуття руйнують пахучі сліди і порушують природні “комунікації” мурашок. Ми намагаємось не ступати шляхами мурашок, та розповідати іншим про це.

Гідні поваги працелюбність і впертість мурашок, коли вони тягнуть свою здобич до мурашника, у “спільний котел”. В літні місяці середня за розмірами родина рудих мурашок може знищити за добу до 20 тисяч шкідливих комах, їх личинок і яєць. Мурашки очищають дерева і від яєць шкідників, наприклад, непарного шовкопряда. У дубових гаях мурашки знищують гусінь дубової листовійки, не дають їй псувати дерева. У молодих лісонасадженнях, соснових і листяних, навколо мурашника в ґрунті майже ніколи не зустрічають личинки хрущів: мурашки не дають їм відкласти яйця. Теплої пори праця у мурашнику звичайно триває цілодобово. Треба, щоб усі люди – і дорослі, і діти, особливо ми – школярі – оберігали мурашок, охороняли мурашники в лісосмугах, біля будинків, в лісах. Слід пам’ятати слова зоологів: той, хто зрубав дерево, — браконьєр, а той, хто зруйнував мурашник, — браконьєр у сто разів більший, він залишив без захисту багато сотень дерев, майже пів гектара лісу. Робочі мурашки живуть близько року, цариці можуть жити до 18 років, а сім’я в цілому може жити десятки років. Корисні перетинчастокрилі потребують охорони

У лісосмугах багато мурашників, але кожного року маленькі санітари нашого лісу страждають через зруйнування їхніх домівок — великих мурашників, яких налічується на ділянці, що прилягає до нашого селища, приблизно 50, з яких кожного року зазнають лиха. Наш обов'язок — допомогти їм, обгородити кожен мурашник, виготовити таблички з попереджувальними знаками. Ще одне лихо нашого лісосмуги – сміття, яке викидається прямо на узліссі. Наша справа — розчистити лісосмугу від сміття, виготовити таблички з написами про заборону засмічення лісосмуги.

Нет комментариев. Ваш будет первым!