​​Проліски-намистинки

Тип статьи:
Авторская

Сметанін Данило, учень 7 класу Комишуватської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Проліски-намистинки

Давним – давно жили – були брат і сестра. Батьки у них померли рано, залишивши будиночок на краю лісу, і діти були змушені піклуватися про себе самі. Брат займався мисливським ремеслом, а сестра клопотала по господарству. І ось одного разу, коли брата не було вдома, вирішила сестра набрати снігу, щоб вимити підлогу в світлиці.

Весна тільки вступала у свої права, і тому снігу в лісі було ще чимало. Взяла сестра два відра і пішла в ліс. Зайшла вона досить далеко від дому. Але дівчина добре знала ліс, тому й не боялася заблукати. Ось тільки інша біда її тут чатувала: старий лісовик, об’їжджаючи свої володіння, побачив дівчину, і подумав, що йому б така охайна господиня не завадила. Схопив він її і повіз у свій барліг. Але дівчина не розгубилася – рвонула мотузочку намиста з річкових перлин, що залишилися від матері, і стала позначати свій шлях намистинками. Але вони провалювалися безслідно в сніг. Зрозуміла дівчина, що не знайти її брату і гірко заплакала. Зглянулося ясне сонечко над горем дівчинки, розтопило сніг, і на тому місці, куди падали перлинки, виросли перші весняні квіти – проліски. За ними брат і знайшов дорогу в барліг лісовика. Як побачив лісовик, що його притулок виявлено, заверещав і пустився навтьоки. А брат з сестрою повернулися в свій будинок і зажили щасливо. З тих пір кожну весну вони милувалися красивими ніжними квітами – пролісками. Вони стали добрими вісниками того, що прийшла весна.

Нет комментариев. Ваш будет первым!