Пролісок

Тип статьи:
Авторская

Ліпинський Леонід

учень 7 класу Комишуватської ЗОШ І-ІІІ ст.

Пролісок

Як тільки перші весняні промені пробіглися по землі, у лісі відкрила очі квіточка. Солодко потягнувшись, вона озирнулася навколо.

– Б – р – р, — здивувалася, побачивши чорну землю, самотні стовбури і сиве небо. – Чому все таке сумне? – запитала сама себе. І, набравши у стебельце весняного повітря, гукнула:

– Агов! Є хтось? Відізвіться! – У відповідь тиша …

– Аго-о-ов! –почувся поряд лагідний голос.

– Ой! – від несподіванки квіточка аж підстрибнула. На неї, усміхаючись, дивилася білосніжна красуня. Витончені лінії пелюсток, тоненьке стебельце і неймовірна сонячна посмішка.

– Та ми ж близнюки! – Заплескала листочками квіточка.

– Еге ж! Ми схожі, і нас дуже багато. Озирнися лише навколо!

– Так, нас багато, але якщо прийдуть люди …

– Будемо сподіватися, що люди схаменулись і зрозуміли, що нас треба охороняти. І прийдуть їх діти милуватися першою весняною красою – нашими братиками й сестричками, витонченими пролісками. Ніхто нас більше не образить.

Нет комментариев. Ваш будет первым!