Ефективні рослинні препарати в боротьбі із колорадським жуком

Тип статьи:
Авторская

Учениця 7 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №20

Торецької міської ради Усенко Анна

Керівник Черкащенко І.І.,

директор ЗОШ І-ІІІ ступенів №20

Торецької міської ради, учитель біології

Ефективні рослинні препарати

в боротьбі із колорадським жуком

Велику небезпеку для картоплі становить колорадський жук. Жуки і личинки грубо об'їдають верхівкові бруньки, листя і стебла. Особливо ненажерливі личинки старшого віку: 20-30 личинок можуть знищити практично весь листовий апарат рослини. Нерідко гине весь кущ. Найбільш істотними для картоплі є пошкодження в період бутонізації – цвітіння, коли рослини починають формувати бульби і особливо чутливі до втрат листової поверхні. За місяць дорослий жук знищує більше 4 гр. листової маси, личинка — близько 1 гр. При відсутності заходів захисту шкідник здатний повністю знищити весь урожай.

Ми поставили перед собою мету: знайти найбільш ефективний спосіб боротьби із шкідником картоплі, який не дозволяє протікати метаморфозу у личинок.

Для досягнення поставленої мети у ході роботи передбачалося вирішити наступні завдання:

1. Ознайомитися:

— з біоморфологічними особливостями колорадського жука;

— з історією походження та розповсюдження шкідника.

2. Провести серед односельціванкетування «Ефективні методи боротьби з колорадським жуком».

3. Дослідити в лабораторних умовах вплив трав, як речовин природного походження, що можуть згубно вплинути на ріст і розвиток шкідника.

4. Дослідити у польових умовах ефективність народних засобів та хімічних препаратів у боротьбі зі шкідником.

Наша робота була розпочата із опрацювання наукових та Інтернет- джерел для ознайомлення з будовою, життєдіяльністю, історією виникнення та з переможною ходою колорадського жука континентами, країнами й Україною, а також з існуючими методами боротьби зі шкідником. Розроблено та проведено анкетування мешканців селища.

Робота проводилась протягом 2 років — 2016- 2017 рр.

Практична частина першого року досліджень:

1. Проанкетовано та проведено аналіз анкетування, встановлено що:

— 90% респондентів віддають перевагу хімічним засобам боротьби;

— 9% дотримуються агротехнічних заходів (збирання бадилля, осіннє орання, внесення добрив, створення «харчових пасток», обсаджування ділянок картоплі нагідками, чорнобривцями, часником, збирання вручну жуків та механічне знешкодження личинок);

— 1% поєднує агротехнічні засоби з народними.

2. Проведено лабораторне дослідження трав як речовин природного походження, які можуть згубно вплинути на ріст і розвиток колорадського жука.

Для цього в 10 пробірок помістили по 10 личинок колорадського жука та, в якості їжі, листя картоплі, змочене різними настоями:

№ 1 часниковим; № 2 червоного гіркого перцю; № 3 чистотілу; №4 полину гіркого;

№5 хрону звичайного; №6 пасинків томату; №7 тютюну; №8 лопуха; № 9 хвоща польового та кульбаби; №10 звичайне свіже листя картоплі (контроль).

При приготуванні настоїв дотримувалися рецептів, які зібрали при анкетуванні та працюючи з літературними та Інтернет виданнями. Їжу личинкам додавали у міру потреби, кожен раз підкладаючи в колби початковий варіант змочування листя.

Головною умовою досліду було те, що колби не ставили на відкрите сонячне світло, щоб уникнути нагріву і різкої зміни температури, та не допускати загнивання листя в колбах.

Кожен день перераховували кількість живих і загиблих особин, спостерігали за зміною розмірів та кольору тіла личинок.

Спостереження показали, що на 10 день усі личинки колорадського жука, не перейшовши у наступну стадію, загинули.У личинок, які харчувалися необробленим листям, на 8 день з'явилися помітні відмінності: 8 личинок мали червоно-оранжевий колір, що говорить про перехід до IV стадії віку личинки, тобто продовжувався подальший розвиток колорадського жука. Дві личинки загинули.

Завданням другого року дослідження було підтвердження в польових умовахефективності впливу трав, як речовин природного походження, що можуть згубно вплинути на ріст і розвиток колорадського жука, та порівняння їх з хімічними речовинами.

Для виконання поставленого завдання ми підготували присадибну ділянку з дотриманням агротехнічних заходів (прибрали бадилля, перекопали ділянку, внесли органічні добрива).

Для чистоти експерименту перебрали, проростили та посадили картоплю сорту «Рокко».

Експеримент проводили на чотирьох ділянках розмірами 5 х 10 метрів.

З метою з’ясування згубного впливу на ріст і розвиток колорадського жука різних засобів на трьох ділянках використали рослинні препарати, а на четвертій, контрольній ділянці, картоплю обробили хімічним препаратом.

Обробку ділянок розпочали після масового виходу колорадського жука з ґрунту та після його спарювання. Для обробки обрали речовини природного походження, які дали високий результат ефективності в лабораторних умовах, а для порівняння ефективності обрали препарат хімічного походження «Конфідор».

Для кращого прилипання розчинів до рослин в них додали господарське мило. Ділянку № 1 обробили розчином червоного перцю, № 2 — розчином полину гіркого, № 3 — розчином тютюну.

Контрольну ділянку № 4 обробили хімічним препаратом «Конфідор».

Спостерігаючи за ефективністю рослинних засобів, можемо зробити наступні висновки, що на ділянці, де використовували настойку з червового перцю та проводили обробку 6 разів з проміжком 15 днів, ефективність даного засобу з кожним використанням знижувалася: І — 98%, VІ — 70%. Рослини, які оброблялися настоями полину гіркого (ділянка № 2) та настоєм тютюну (ділянка № 3), мали показники менш ефективні: при першій обробці становило лише 85%, тому кількість обробок збільшено до 8 (через кожні 12 днів).

На контрольній ділянці № 4 зафіксовано, що через 2 години після обробки хімічним препаратом «Конфідор» 100% шкідника загинуло. Протягом вегетаційного періоду нами було проведено лише одноразову обробку.

Висновок.

1.На ділянці картоплі, яку обробили препаратом «Конфідор», шкідник відсутній. Це свідчить, що хімічний спосіб є на сьогодні найбільш ефективним, але, крім того, слід відмітити негативну сторону хімічних препаратів: вони накопичуються в ґрунті, рослинах і потрапляють до продуктів харчування, можуть викликати отруєння людей та живих організмів.

2. Із речовин рослинного походження, які припиняють метаморфоз личинок, найбільш ефективним є розчин червоного перцю.

Пропозиції:

Рекомендуємо для непромислового вирощування картоплі використання рослинних настоїв та періодичного їх чергування для уникнення звикання у шкідника.

Список використаної літератури

1. Бровдій В.М., Гулий В.В., Федоренко В.П. Біологічний захист рослин: Навчальний посібник. – Київ. Світ. 2004 – С. 126.

2. Бойко Ю. В. Ефективність сучасних інсектицидів проти колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata Say) на картоплі / Ю. В. Бойко // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, присвяченої 100-річчю від дня народження видатного вченого В. П. Васильєва (1912−2003) «Стан та перспективи розвитку захисту рослин» (Київ, 2–3 квіт. 2013 р.). – К., 2013. − С. 21.

3. Бойко Ю. В. Сезонна динаміка шкідливості колорадського жука (Leptinotarsa Desemlineata Say) в Західному Лісостепу України/ Ю. В. Бойко // Вісник Львівcького державного аграрного університету: агрономія. – 2012. − № 16. – С. 401−406.

4. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с

5. Ільчук Л. А. Хвороби і шкідники картоплі та заходи боротьби з ними (каталог) / Л. А. Ільчук, Р. В. Ільчук. – Львів: Арал, 2008. – 112 с.

6. Ижевский С.С., Гулий В.В. Словарь по биологической защите растений. – М.: Россельхозиздат, 1986. – С. 222.
6. Крижко А. В. Вплив інсектицидів на врожай та якість бульб картоплі / А. В. Крижко // Агропромислове виробництво Полісся: матеріали конференції молодих вчених «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем АПК» (Житомир, 29–30 трав. 2012 р.). – Житомир, 2012. – С. 92–95.

7. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею / за ред. В. В. Кононученка, В. С. Куценка, А. А. Осипчука. – Немішаєве: [Б. в.], 2002. − 183 с.

8. Патика В. П. Екологічні основи застосування біологічних засобів захисту рослин як альтернативи хімічним пестицидам / В. П. Патика, Т. Г. Омельянець // Агроекологічний журнал. – 2006. − № 2. – С. 21−24. Отримано 25.02.2016


Нет комментариев. Ваш будет первым!