​ЕКСКУРСІЙНИЙ МАРШРУТ «СТЕЖКАМИ СЕЛА КОМИШУВАТЕ»

Тип статьи:
Авторская

ЕКСКУРСІЙНИЙ МАРШРУТ

«СТЕЖКАМИ СЕЛА КОМИШУВАТЕ»

В РАМКАХ ОБЛАСНОЇ ПОШУКОВО-КРАЄЗНАВЧОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ

«ДОНБАС ЕКСКУРСІЙНИЙ»

Адреса: с.Комишувате Мангушський район Донецька область

Навчальний заклад:Комишуватська ЗОШ

Екскурсію підготували:шкільний загін «Краєзнавець»: Бердник Влада, Бердник Олена, Будюк Іван, Долинський Геннадій

Босоніж стежина побіжить

левадою в городи...

Як любо тут, як славно жить –

серед цієї вроди...

В.Коломієць

Ми виходимо на екскурсійний маршрут, який складається з трьох екскурсійних об’єктів. Ми дуже любимо свою рідну землю, адже її краса не може нікого залишити байдужим. Ми хочемо жити на своїй землі, дихати свіжим повітрям, пити чисту джерельну воду, насолоджуватися співом птахів, милуватися розмаїттям рослин та тварин, тому ми запрошуємо вас відвідати екскурсійні об’єкти нашого рідного села Комишувате.

Екскурсійний об’єкт 1«Кар’єр»

Територія кар’єра розташована в межах Українського щита – виступу кристалічного фундаменту Східно-Європейської платформи. В цьому районі кристалічні породи перекриті невеликою товщею осадових порід і ці породи люди використовували як сировину для виробництва будівельних матеріалів, або безпосередньо, як будівельні матеріали.

Ще десь з 1946 року люди брали з цієї місцевості так звану жорству – м’який граніт для будівництва місцевих доріг. Коли ще не було асфальту, а людям необхідно було мостити дороги з твердим покриттям, то тут їм і прийшли на допомогу місцеві гірські породи – в основному це граніт, який є кристалічною основою цієї території і залягає близько до поверхні. А оскільки цим породам більше 35 міліардів років, то цей граніт старший від молодого блискучого, як дзеркало, граніту, відрізняється тим, що його площі стали мутними, тьмяними і цей старий граніт легко руйнується від дії температури, вітру, води і багатьох інших причин. Словом, відбувається природний процес вивітрювання. Але процес руйнування в природі відбувається дуже повільно протягом сотень років. Тому його вважають твердим каменем і використовують у будівництві. І перші тверді дороги, які були зроблені в Дем’янівці, між Дем’янівкою і Комишуваткою були саме з цього м’якого граніту.

Екскурсійний об’єкт 2 «Ставок»

Ставок знаходиться біля села Комишувате. Він простягається на1,5 км з півночі на південь, ширина його сягає до <st1:metricconverter>200 м</st1:metricconverter>, розташований на річці Комишуваха в природному зниженні рельєфу.

Ставок старий, його найбільша гибина була до 2-<st1:metricconverter>2,5 м</st1:metricconverter>, але в 90-х роках ХХ ст він був очищений, його зробили глибшим, в південно-східній частині була збудована гребля і його глибина сягає тепер 4-5 метрів.

Протягом останніх років водоймище арендується і використовується для розведення риби: товстолобик, карп, білий амур.

Велика кількість води відкачується на поля, що погано впливає на баланс води. Береги ставка частково засаджені лісосмугами. По південному, східному та західному берегах ставка є грунтові дороги, що забезпечують підхід та під’їзд до нього. В південній частині ставка збудовано злив для лишку води під час паводків.

Влітку рівень води понижується на 1-1,5 метрів, але ніколи не пересихає. Взимку водна поверхня покривається льодом, але тільки в тих випадках, коли установлюється низька температура протягом довгого періоду.

Екскурсійний об’єкт 3«Пам’ятник загиблим воїнам»

Під час Великої Вітчизняної війни біля будинку школи були поховані три солдата, за похованням воїнів доглядали школярі, мешканці села.

Після війни біля цих поховань був збудований невеликий пам’ятник – постамент солдата. Багато років до нього йшли люди, вклонялись, клали квіти. А у 1975 році був збудований пам’ятник у центрі села, де перепохоронений прах воїнів, що знаходився біля школи.

З того часу в центрі села стоїть пам'ятник, на гранітних брилах якого викарбовані імена загиблих воїнів с. Комишувате у роки війни, у центрі – фігура жінки-матері, а перед нею Вічний вогонь. Оточує пам’ятник огорожа зі світлої цегли, а перд входом – урочисті брили з написами: “Ніхто не забутий, ніщо не забуте”, “Пам’ять про ваш подвиг вічно живе у народі”.

На території пам’ятника ростуть ялини, їх задокументували і назвали Алеєю Слави.

Учні нашої школи слідкують за станом пам’ятника, саджають квіти, доглядають їх, прибирають і впорядковують його територію.

Нет комментариев. Ваш будет первым!