Замовляння - найдавніших різновид фольклорного жанру

Тип статьи:
Авторская

Актуальність теми дослідженнявизначається потребою обєктивного вивчення духовної спадщини нашого народу. На сучасному етапі культурно-історичного розвитку суспільства простежується тенденція актуалізації цих цінностей, здійснення ними формуючого впливу на особистість, її самосвідомість, культурний розвиток у цілому. А шляхи розвитку національної самосвідомості пролягають нині крізь процеси усвідомлення й розуміння способу життя наших пращурів, їхніх традицій, звичаїв, обрядів, художньої культури. Без цього процес духовного відродження нації неможливий.

Повернення до національних традицій передбачає відтворення самого принципу причетності до священного, яке проявлялось у всіх сферах життя наших предків, і зокрема, в етномедицині, етнопсихології. На вірі у могутність сили слова, мови виникли традиційні лікувальні обряди, чий культурний феномен привертав увагу багатьох дослідників. Українські замовляння, якими ці обряди супроводжувались, є унікальним зразком архаїчного мислення і несуть у собі потужні міфотворчі потенції. Проведене в даному науковому дослідженні вивчення словесних кодів замовлянь та їх семантичних ключів, дозволяє простежити внутрішній взаємозвязок явищ звичаєво-обрядової культури українців, осмислити їх на рівні кодів національної культури.

Багато дослідників висловлюють думку про те, що словесні формули, якими супроводжувались давні магічні обряди та ритуали, були першими текстами усної народної творчості та основою для її подальшого розвитку. З такого погляду, тексти, в яких зберігається ця закономірність, відносяться до найдавніших часів.

Такими є словесно-поетичні магічні формули, без яких не обходився жоден обряд чи ритуал, — замовляння, заклинання, прокляття (закляття), клятви.

Замовляння — словесна формула усної творчості, якою супроводжувались обряди та ритуали, і яка, начебто, мала магічну силу та здатність впливати на оточуючий світ людей та духів з метою отримання певної користі для їх виконавця (виконавців). Замовляння стосувались найрізноманітніших сфер людського життя та діяльності.

Актуальним є й питання так званого народного світогляду, який був результатом глибинного бажання наділити усі явища певним сенсом та віднайти формули, що мали пояснювати народження світу, людей та всіх істот. Без розуміння народної філософії життя неможливо збагнути процеси, що формують духовне обличчя сучасної України.

З’ясовано, що у ХVІІІ столітті замовляння лише згадуються у контексті міфологічних уявлень слов’ян. А вже у ХІХ ст. дослідження цього жанру усної народної творчості простежується у працях О. Буслаєва, М. Костомарова, П. Єфименка, Ф.Рильського, С. Максимова, О. Потебні, ранніх роботах Д. Зеленіна. Відомими збирачами і популяризаторами народної творчості (в тому числі і замовлянь) вважаються А. Чепа, Я. Новицький, П. Єфименко, Г. Іллінський, В. Кравченко. Одним з найвідоміших дослідників фольклору є П. Чубинський. Власні фольклорно-етнографічні дослідження та залучення порівняльного матеріалу роблять його праці енциклопедичним посібником народної культури.

Пізніше дослідження особливостей замовлянь знаменується науковою розвідкою М. Грушевського. Вчений розглядає замовляння як окремий жанр народної творчості і наголошує на їх архаїчності і самобутності.

Цю тему обрано через те, що, авторка вважає, за необхідність збирати замовляння і в наш час, бо цей жанр фольклору на сьогоднішній день не користується популярністю на відміну від інших видів усної народної творчості. А людей, які вміють замовляти, залишилося мало, а самі замовляння втрачають свою «цілющу» силу через зневіру до них. Але якщо людина звертається до практичної магії, то в більшості випадків віра допомагає робити чудеса.

Метоюпропонованого дослідження є системне дослідження замовляння та його структурно-змістових елементів, що дає змогу реконструювати основні напрямки лікувальних ритуалів українців, а також їх концепцію, акціонально-вербальну символіку.

Виконано такі завдання:

  • опрацювано вже відомі джерела про походження найменш вивченого шару національної словесності;
  • проаналізовано специфічні жанрові особливості замовлянь;
  • простежено зв’язок замовних текстів зі святами та обрядами календарного циклу;
  • відзначено значимість магії слова в українській народній медицині;
  • самостійно зібрано зразки замовлянь та класифіковано їх.

Об’єктом дослідження — українська заклинальна традиція у трьох комунікаційних виявах: словесному (обмін інформацією), предметному (обмін добром) та акціональному (обмін силою). Аналіз охоплює як вербальні, так і невербальні компоненти ритуалів заговорювання, що виконуються в контексті народної медицини та обрядового циклу.

Предметом дослідження — генеза та функціонування замовлянь у контексті народної медицини, календарно-обрядового і родинно-обрядового циклів. Окрема частина праці присвячена поетиці замовлянь, зокрема стилістичним засобам та поетиці основних образів, які підкреслюють функціональне спрямування цього жанру народної творчості.

Джерельною базою дослідженняє близько п’ятисот текстів українських замовлянь, опублікованих у збірниках українських замовлянь та окремих дослідженнях з проблем фольклористики і народознавства.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому:

  • зроблено спробу системного дослідження змісту, поетики та структури українських замовлянь;
  • застосовано досягнення суміжних до фольклористики наук, зокрема сучасних антропологічних розвідок, в рамках яких вивчалися принципи так званого магічного мислення;
  • виявлено усіх можливі образи космогонічного міфу, що збереглися у змісті та структурі замовлянь;
  • розроблено класифікацію обряду заговорювання у словесній та предметній площинах ритуалу за принципами, притаманними магічному мисленню.

Практичне значення одержаних результатівроботи полягає у її історично-пізнавальній ролі, а саме у концентрації фактичного матеріалу і авторських висновків стосовно лікувально-магічної практики українців. Відповідні теоретичні узагальнення дослідження можуть бути використані на засіданні філологічного та фольклорно – етнографічного гуртків, Тижні української мови та літератури. Отримані результати наголошують також на важливості слова як матеріалізації думки, що актуалізує цілий ряд мовних проблем, як на побутовому так і на державному рівні.

Нет комментариев. Ваш будет первым!