​​РОСЛИННИЙ ТА ТВАРИННИЙ СВІТ СКЕЛЕПОДІБНОГО ВІДСЛОНЕННЯ ВЕРХНЬОЇ КРЕЙДИ с.БІЛОКУЗЬМІНІВКА

Тип статьи:
Авторская

Чумак Єлизавета, Палагута Анна, учениці 9 класу Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33

Керівник Аксенкова Е.В., вчитель хімії та біології

На північному сході від с. Білокузьминівка Костянтинівського району на відстані <st1:metricconverter>1 км</st1:metricconverter> від нього та за <st1:metricconverter>8 км</st1:metricconverter> від м. Краматорська знаходиться унікальна геологічна пам’ятка природи нашого краю скелеподібне оголення верхньої крейди.

Ще здалеку на фоні яскравого синього неба виділяється величезна споруда крейдяної гори. Зі свого східного краю вона круто обривається до невеликої степової річечки Біленької — притоки Казенного Торця. Її вертикальні біло-сірі скелі нагадують нам руїни грандіозного замку. Чим ближче ми підходимо до них, тим величнішими вони стають.

Рослинний світ в цьому районі досить різноманітний і цікавий. Схили балок покриті чудовими байрачними лісами з дубу, клена, липи та ясеню. З чагарників тут зустрічаються терен, шипшина та глід. Трав’яниста рослинність урочища представлена первоцвітами: проліска сибірська, шафран сітчастий, ряска, тюльпан змієлистий, мати-й-мачуха та іншими травами: ковила Лессінга, ковила українська, ковила волосиста, полин гіркий, волошки жовті, живокість, синюха звичайна, оносма, конюшина, люцерна, буркун, шпориш, ромашка собача, подорожник, рябчик руський, барвінок малий, мак самосійка, цмин піщаний, хвощ гілчастий та інші рослини. Ми з’ясували, що про походження анемони у давніх греків існує міф, у якому розповідається про трагічне кохання богині Венери й прекрасного земного юнака Адоніса. Коли коханець Венери загинув від іклів кабана під час полювання, вона гірко оплакувала його, а на тому місці, де падали її сльози, виростали ніжні і чудові анемони.

Про шафран сітчастий існує така легенда. Направивши військо в завойовницький похід до Кашміру, Олександр Македонський розташував свій табір серед рівнини, вкритої бутонами фіолетових квітів. За ніч квіти крокусів розкрилися, а вранці воїни виявили, що весь їхній одяг став золотисто-жовтого кольору, не дивлячись на те, що спали вони в наметах. Полководець спочатку вирішив, що на його армію подіяли чари персидських шумерів, й наказав відступати без бою. Пізніше, дізнавшись про глибоке вірування персів у силу шафрану, Олександр Македонський запідозрив, що ця рослина має наркотичні властивості, тому під час азіатських кампаній змушував воїнів пити шафрановий чай та їсти рис із шафраном, а сам приймав ванни з настоїв цієї рослини і з кожною процедурою глибоко впевнювався, що магічна рослина допомагає у зціленні численних ран та повертає йому сили та бадьорість.

Тваринний світ на території скелеподібного оголення нараховує 110 видів хребетних тварин, 25 з яких занесені до Червоної книги України, 8 видів – до Червоної книги Європи, а 94 види до додатку Другої Бернської конвенції. Тваринний світ тут представлений численними видами метеликів (кропивниця, білан капустяний, білан резедовий, голуб’янка, лимонниця, павичеве око денне тощо), мурашками, осами, бджолами, бабками, різноманітними птахами: сорока, граки, горобці, шпаки, синиці, ластівка сільська, ластівка міська. Серед ссавців зустрічаються: ласка, сліпак, заєць-русак, кажани: нетопир-карлик, нічниця водяна, вухань бурий, вечірниця руда, кожан пізній. З комах можна зустріти богомола звичайного, дибку степову, павука коренеїда-хрестоносця тощо. З жуків – жука-оленя, травневого хруща, бронзівку золотисту, гнойовика тощо.

Ось яку легенду ми віднайшли, наприклад, про їжаків. Згідно легенд нашого народу, їжак такий мудрий, що навіть Бог, створюючи Землю, дослуховувався до його порад. Слов’яни, наприклад, вважали, що їжак має сумнівне походження: диявол сидів на пеньку, розчісував свою шкуру, а волосся кидав на землю, яке відразу ж перетворювалося на їжаків. Болгари вважали їжака найбільш мудрою твариною, бо він живе дуже довго на світі і пам’ятає все, що було коли-небудь в світі раніше. А ще він вміє користуватися особливою травою, яка робить його набагато молодшим і тому він ніколи не старіє. Жителі Полісся вважають їжака хорошим травником. За їх повір’ями, крім «трави молодості», він знає, де росте так звана «розрив-трава», котра відкриває усі замки та запори. Людині, щоб дістати таку траву, необхідно знайти їжакове гніздо й загородити вхід до нірки каменями. Їжачиха, побачивши, що вона не може попасти до своїх малят, обов’язково знайде «розрив-траву», щоб зруйнувати перешкоду. Поляки на свадьбу пекли хліб у вигляді їжака, а у росіян оберегом для нареченої та жениха у шлюбну ніч був калач «їжак», прикрашений замість голочок розфарбованими соломинками. Серби брали мордочку їжака як засіб від зглазу, а його серце вважалося талісманом від хвороб. Салом їжака змазували укуси мух та комарів.

Мандруючи стежками рідного краю, ми придивлялися й оцінювали екологічний стан довкілля, адже туристів і відпочиваючих на його території дуже багато. За рік їх тут буває до 2-3 тисяч осіб. В цілому ми можемо сказати, що на момент наших досліджень стан довкілля на наших маршрутах був задовільний, але, все ж таки, на наш погляд, слід встановити граничну межу допуску кількості відпочиваючих та туристів у межах відслонення верхньої крейди в с. Білокузьминівка. Це необхідно для того, щоб рослинний світ в районі цієї унікальної геологічної пам’ятки природи нашого краю встигав відновитися за зимово-весняний період його відпочинку.

Нет комментариев. Ваш будет первым!